Подати скаргу
Закрити пошук
27.12.2020

ЗАЯВА та РЕКОМЕНДАЦІЇ Комісії з журналістської етики щодо поводження журналістів з персональними даними

Впродовж 2020 року до Комісії журналістської етики надходила низка скарг, які стосувалися порушення журналістами Кодексу етики українського журналіста (далі – Кодексу), а саме пункту 3 Кодексу. Ці скарги стосувалися висвітлення у матеріалах інформації з використанням персональних даних про особу, а саме інформації, яка давала можливість ідентифікувати героя/героїню матеріалу, та завдати йому/їй шкоди за результатами такої публікації. До таких даних відносяться персональні дані, а саме прізвище та ім’я особи, а також фотографії, які були не заретушованими, що давало змогу ідентифікувати особу.

Зокрема, у скарзі адвоката Васильєва Максима Олександровича на публікацію «Американец судится с «Цитрус» за $7000 из-за «поддельных чеков». Мнения сторон» від 09.07.2020 року авторства Ольги Карпенко, яка розміщення на сайті ain.ua, скаржник зазначає, що: «у статті Карпенко О. вказала конфіденційну інформацію про Пітера Тичину, а саме його ім’я і прізвище, реквізити паспорту та адресу проживання… Журналісти інтернет-видання «ain.ua» Ольга Карпенко та головний редактор Ілля Кабачинський зневажливо проігнорували пряме прохання не поширювати інформацію про Пітера Тичину, а саме його ім’я і прізвище, чим вчинили неетичний поступок та порушили п. 3 Етичного кодексу українського журналіста».

У скарзі Шевчук Людмили Афанасіївни на публікацію «Битва за АРМА: Вадим Столар и Игорь Коломойский намерены побороться за АРМА», розміщеній 13.07.2020 року на інтернет-порталі «Антикор» авторства Олега Бойка, йдеться про поширення недостовірної інформації, яка порочить професійну репутацію скаржниці, анкетні дані якої згадуються у статті. У статті чітко не відокремлені факти від суджень, а подана інформація не підтверджується документально.

Ще одна скарга була на відеоматеріал телебачення Білої Церкви від 31 липня 2020 року “9-ти річна дівчинка втопилася у Білій церкві», який містив кадри мертвого тіла дівчинки, яку працівники ДСНС витягували із води, а також коли медичні працівники поміщали її у машину швидкої допомоги. Окрім того, у відео близьким планом була знята мати дівчинки, а також те, як вона впізнавала мертве тіло своєї дитини.

Варто зазначати, що в останньому випадку, після звернення Комісії, редакцією телеканалу матеріал було видалено з інтернет-ресурсу.

Уважно вивчивши скарги та журналістські матеріали, які містили персональні дані про особу, Комісія з журналістської етики заявляє наступне.

Персональними даними про особу є відомості чи сукупність відомостей про особу, завдяки яким її можна ідентифікувати. До персональних даних можуть належати: прізвище, ім’я та по батькові особи, місто та місце її проживання, місце її роботи, дата народження, паспортні дані чи дані документів, які посвідчують особу, а також зображення та фотографії особи.

Хоча у багатьох випадках для розголошення персональних даних потрібна згода особи на таку дію, журналісти повинні під час прийняття рішення спиратись на те, чи переважає у цьому випадку суспільний інтерес над захищеними правами приватних осіб. Навіть у тому випадку, якщо особа має намір оскаржувати розголошення її персональних даних.

Пунктом 3 Кодексу етики українського журналіста (далі – Кодекс) передбачено, що журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи.

При проведенні журналістського розслідування баланс між приватними інтересами особи та публічним інтересом повинен бути дотриманий.

Відповідно до п. 8.3. «Рекомендацій для ЗМІ щодо захисту права на приватне життя» (далі – Рекомендації), розроблених експертами Ради Європи спільно з українськими медійними організаціями: «Персональні дані осіб, які вчинили дрібні злочини чи адміністративні правопорушення, як правило, не слід оприлюднювати, якщо не існує суспільного інтересу, який переважає, зокрема у випадку вчинення корупційних правопорушень».

Особливо ретельно необхідно підходити до поширення персональних даних особи, яка стала потерпілою від злочину чи зазнала іншого порушення своїх прав. Такими персональними даними є прізвище, ім’я, по батькові особи, фото та відео з її зображенням. У таких випадках повинна бути отримана згода особи на поширення такої інформації, а у випадку відсутності згоди приватне життя потерпілої особи має перевагу над суспільним інтересом.

Щодо проведення журналістських розслідувань, у яких потерпілими чи правопорушниками виступають неповнолітні особи. Перш за все, журналістам потрібно ретельно підходити до висвітлення такої інформації.

Пункт 18 Кодексу: «Журналіст має бути особливо обережним, висвітлюючи події, пов’язані із дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством».

Журналістам необхідно особливо уважно ставитись до подробиць, фото та відео, що допомагають ідентифікувати неповнолітніх осіб, у тому числі в тих випадках, коли є великий суспільний резонанс, що лише підсилює небезпеку цькування або інших проявів насилля стосовно неповнолітніх.

Журналістам необхідно уважно ставитись до повідомлень правоохоронних органів, офіційних установ або фізичних осіб, що можуть розкривати персональні дані особи. У випадку, якщо правоохоронними органами, судами чи іншими органами влади у їх повідомленнях розкриті персональні дані про особу, журналісти, поширюючи дані повідомлення чи посилаючись на них, повинні дотримуватися професійних стандартів.

Посилання журналістів на те, що персональні дані про особу були розкриті судом чи правоохоронними органами, а вони лише поширили дану інформацію, не звільняє їх від відповідальності за недотримання вимог Кодексу, а також негативно впливає на репутацію та довіру до медіа, в якому вони працюють, до самого журналіста та до роботи журналістів в цілому.

Як зазначено у п. 2 Рекомендацій, важливо справедливо висвітлювати приватне життя публічних осіб, а також звичайних людей. «Термін справедливе означає, що ЗМІ знаходять баланс між, з одного боку, правом громадян отримувати повну та адекватну інформацію про діяльність – як звичайну, так і неоднозначну, – публічних осіб та, у виняткових випадках, про звичайних людей, та – з іншого боку –законним правом цих осіб на невтручання у своє приватне життя».

Свобода журналістської діяльності є невід’ємною частиною права на свободу вираження поглядів та інформації, що гарантується статтею 10 Європейської конвенції про права людини та статтею 34 Конституції України. Це право є однією з основ демократичного суспільства й обов’язковою умовою його прогресу та розвитку кожної особи. Водночас повага до приватного життя особи, і врахування балансу між публічним та приватним інтересом є надзвичайно важливим з точки зору журналістської етики.

З огляду на це Комісія рекомендує:

  • Публікувати особисті дані публічних осіб без їхньої згоди у тому випадку, якщо такі дані свідомо були оприлюднені самими публічними особами, наприклад, у соціальних мережах чи інших публічних ресурсах, тощо;
  • Висвітлювати інформацію про приватне життя публічних осіб без їхньої згоди лише тоді, коли існує переважаючий суспільний інтерес, який виправдовує оприлюднення інформації;
  • Якщо ви повідомляєте про корупційні дії чиновників чи політиків, намагайтеся не зачіпати непричетних членів їхніх родин, якщо вони не задіяні в корупційних схемах;
  • Необхідно з обережністю ставитися до публікації фото неповнолітніх потерпілих та їхніх родичів аби уникнути втручання в їхнє приватне життя та не завдати шкоди;
  • Потрібно стежити за досягненням балансу між суспільним інтересом та недоторканістю приватного життя рідних постраждалих від нещасних випадків;
  • Стежте за тим, щоб оприлюднені матеріали не дозволяли опосередковано визначити людину, яка є близькою особою постраждалої або саму постраждалу особу;
  • Поважайте гідність постраждалих та їхніх сімей;
  • Не використовуйте персональні дані особи (за виключенням публічних осіб), а саме її прізвище, ім’я та по батькові, без її попередньої згоди, зокрема у випадках, якщо ця особа потерпіла від злочину чи іншого правопорушення.

Комісія з журналістської етики у своїй діяльності прагне сформувати культуру професійної та чесної журналістики, а також підвищити довіру до медіа. Закликаємо керівників медіа забезпечити дотримання журналістами при підготовці матеріалів принципу поваги до приватного життя особи, та здійснювати справедливе висвітлення приватного життя як публічних осіб, так і звичайних людей.

 

 

Підготовлено у рамках проєкту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США

Поділитись