Подати скаргу
Закрити пошук
02.07.2021

Заява Комісії з журналістської етики щодо взаємодії держави із органами саморегулювання в медіа

Комісія з журналістської етики як єдиний орган саморегуляції українських журналістів розглядає скарги як від громадян, так і від установ та організацій, зацікавлених в етичній оцінці професійної діяльності конкретного журналіста, головного редактора, засновника, власника ЗМІ або державного органу, що має компетенцію у галузі масової інформації.

Серед звернень, які отримує Комісія, є також і звернення від органів державної влади або від регулятора: Національної ради з питань телебачення й радіомовлення, Міністерства юстиції, правоохоронних і судових органів.  Комісія констатує, що деякі заявники у своїх зверненнях прагнуть отримати не етичну оцінку дій журналістів, а інший результат або висновок, не пов’язаний із саморегуляцією.

Оскільки в спільноті виникають питання, чи має право Комісія приймати до розгляду скарги, де містяться прохання про дії, які виходять за межі її мандату, – КЖЕ вважає за потрібне зробити окрему заяву про роль саморегулівного органу та про формат його взаємодії з державними органами.

Засади, на яких працює Комісія, не обмежують коло осіб або організацій, які можуть подавати скаргу. Якщо звернення відповідає вимогам – воно приймається до розгляду. В тому числі – скарги від органів державної влади.

Зокрема, з початку 2021 р. Комісія вже розглянула дві скарги від Національної ради з питань телебачення й радіомовлення: щодо висловлювань В’ячеслава Піховшека в ефірі передачі «Епіцентр української політики» на телеканалі NewsOne та щодо висловлювань ведучого Остапа Дроздова в ефірі «4 каналу» (ТРК Інтеррадіо).

В обох випадках Комісія після ретельного вивчення всіх матеріалів встановила порушення Кодексу етики українського журналіста й оголосила журналістам і медіа публічний осуд.

Водночас вважаємо за необхідне докладніше роз’яснити цілі, завдання і формат діяльності Комісії з журналістської етики.

1. Саморегуляція в медіа – це спільні зусилля професійної спільноти засобів масової інформації з добровільного визначення принципів, які керують роботою редакції, і їх дотримання у відкритому процесі інформування громадськості. При цьому медіа беруть на себе частку відповідальності за якість суспільного дискурсу в країні за повного дотримання редакційної самостійності в його формуванні.

2. Саморегуляція допомагає засобам масової інформації реагувати на обґрунтовані скарги, виправляти недоліки та в подальшому уникати помилок. Ми прагнемо не покарати журналістів, а підвищити рівень дотримання етичних стандартів в українських медіа за допомогою всіх наявних у Комісії інструментів – включно з просвітою і медіацією. Саморегуляція створює механізми альтернативного вирішення спорів, підтримує діалог і взаємодію в суспільстві.

3. Рішення, заяви і рекомендації Комісії допомагають журналістам виконувати встановлені спільнотою етичні правила. Такі настанови роз’яснюють, як висвітлювати складні, резонансні або конфліктні теми. В багатьох випадках саморегулювання є більш ефективним за державне регулювання, а розвиток саморегулівних організацій дозволяє уникнути більш жорстких законодавчих рамок у сфері медіа. Іншими словами, для збереження справжньої незалежності від влади журналісти потребують дієвого саморегулювання.

4. Комісія виконує просвітницьку роль для споживачів інформації. Читачі, глядачі, слухачі навчаються відрізняти якісну журналістику від неякісної, викривати маніпуляції та подавати скарги на матеріали з ознаками порушень.  Така діяльність формує здорову екосистему, в якій медіа більшою мірою залежать від думки аудиторії, ніж від влади.

5. Органи влади, які звертаються до Комісії з проханням оцінити публікацію, програму, сюжет тощо, повинні розуміти специфіку роботи КЖЕ і межі її мандату. Комісія радить активніше використовувати можливості медіації конфліктних ситуацій, пов’язаних із порушенням журналістами етичних стандартів.

6. Комісія з журналістської етики не дає юридичної оцінки змісту програм, публікацій, або дій журналіста із точки зору дотримання законодавства. Водночас КЖЕ саме тим органом, який володіє експертизою в аналізі дотримання етичних стандартів у журналістиці та представляє широке коло журналістів і медіа – підписантів Кодексу. Підтримка з боку журналістської спільноти, розуміння важливості дотримання етичних стандартів – це той зворотний зв’язок, який зміцнює Комісію та етичні засади в роботі медіа. 

5. У відкритому, вільному та демократичному суспільстві медіа та журналісти не застраховані від помилок. Помилятися – це нормально. Але журналісти повинні мати право на самостійне виправлення помилок у рамках добровільної галузевої саморегуляції, а органи влади й регулятор – визнавати це право і поважати його. 

6. Дотримання закону у роботі медіа – це важлива умова існування вільного медіаринку. Органи державної влади та правоохоронні органи мають виняткові повноваження для того, щоб закон виконувався всіма учасниками ринку. Це окрема велика і необхідна робота. Проте ця робота не може підміняти діяльність органу саморегуляції. Регуляція і саморегуляція повинні доповнювати одна одну.

Для зміцнення саморегуляції в українських медіа Комісія з журналістської етики зацікавлена в широкому партнерстві: як із журналістами і з громадянським сектором, так і з державними органами. Таке обговорення має будуватися на засадах рівноправного діалогу, захисту свободи слова та вільного висловлення думок. Закликаємо представників органів державної влади і національного регулятора до дискусії про місце і про переваги саморегуляції в медіа для підвищення якості журналістських матеріалів та утвердження етичних принципів у журналістиці.

Поділитись