Щодо сюжету телеканалу «Дніпро TV» про сусідський конфлікт 30 квітня 2021

Вирішена
Текст скарги
Звинувачується сюжет телеканалу «Дніпро TV»
Подавач — Ільєнко Юрій Васильович
Статті кодексу: #3, #6, #8, #9, #10, #12, #13, #17
Рішення комісії 30 квітня 2021

Опис ситуації

До Комісії з журналістської етики 25 березня 2021 року надійшла скарга Ільєнка Юрія Васильовича на сюжет телеканалу «Дніпро TV» «Через що сваряться сусіди на вулиці Армійській», який було опубліковано 4 серпня 2020 року, доступний за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=u8OF1inFpGY.

У сюжеті розповідається про конфлікт між сусідами – заявником, Ольгою Обласовою та пенсіонеркою Талою Карловою – у місті Дніпро, що виник через побудову господарських приміщень, які територіально займають повітряний простір над ділянкою заявника. Ольга Обласова та Тала Карлова розповідають про історію конфлікту, в тому числі про побої зі сторони Юрія Ільєнка сина Ольги Обласової. Подаються слова заявника про те, що на його думку, забудова відбувається на його території, зазначається, що він відмовився спілкуватися з журналістами, а також наводиться коментар представників поліції, які вважають, що у Ольги Обласової не має бути проблем з добудовою сараю. Закінчується сюжет коментарем юристки Олени Доненко, яка закликає сторони домовитися без звернення до суду. Варто зазначити, що частина зйомки сюжету відбувається з даху будинку Обласової, попри заперечення дружини заявника, яка перебуває на власній ділянці і потрапляє до кадру.

На думку заявника, у програмі було допущено порушення вимог пунктів 3, 6, 8, 9, 10, 12, 13 та 17 Кодексу етики українського журналіста.

13 квітня 2021 року Комісія звернулася з листом до телеканалу «Дніпро TV» з проханням надати коментарі щодо вказаного матеріалу та зазначених у скарзі аргументів. Відповідь від видання надійшла 19 квітня 2021 року. У ній директор КП «ДМСТ» О.Д. Савенко зазначив, що у сюжеті була надана узагальнена інформація, отримана працівниками каналу від мешканців вулиці Армійської. Журналістом була надана можливість заявникові висловити свою точку зору, але він відмовився та викликав поліцію. Він вважає, що інформація була поширена не для заподіяння шкоди чиїмось особистим немайновим правам, а для поширення дискусії на тему, яка становить широкий інтерес для громадськості. На його думку, телеканал також захищають і положення Закону України «Про телебачення і радіомовлення», які звільняють мовника від відповідальності за поширення інформації, висловленої у прямому ефірі особами, що не є працівниками мовника.

Відповідні етичні стандарти

Пункт 3 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов'язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом є вищою, ніж приватні інтереси особи».

Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».

Пункт 8 Кодексу етики українського журналіста: «Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу, тощо не повинні фальсифікувати зміст. Необхідно повідомляти аудиторію про подання відрепетируваних та реконструйованих новин».

Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».

Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».

Пункт 12 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності».

Пункт 13 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст не повинен використовувати незаконні методи отримання інформації. Журналіст при зборі інформації діє в правовому полі України і може вдатися до будь-яких законних, в тому числі судових, процедур проти осіб, які перешкоджають йому в зборі інформації. Використання негласних прийомів збирання новин допускається лише тоді, коли це необхідно для забезпечення достовірності або точності матеріалу. Такі прийоми можуть бути виправдані лише у разі, коли іншими способами зібрати інформацію неможливо».

Пункт 17 Кодексу етики українського журналіста: «Незаконне отримання журналістом матеріальної винагороди чи будь-яких пільг за виконаний чи невиконаний журналістський матеріал є несумісним із званням журналіста. Журналіст не повинен використовувати службове становище в особистих цілях, з метою наживи, самореклами, у кар'єристських цілях та керуючись прагненням догодити певним силам чи особам . Журналіст не має права використовувати фінансову інформацію до її оприлюднення з метою власного збагачення».

Щодо порушень вимог пунктів 3 та 13 Кодексу

Пункти 3 та 13 Кодексу регулюють процес висвітлення та збору інформації, що може подаватися в медіа, а також відображають потребу в захисті права на повагу до приватного життя осіб, які можуть бути суб’єктами матеріалів у медіа. Так, журналіст не може вдаватися до порушень законодавства України при підготовці матеріалів, а у разі, якщо матеріал стосується приватної особи, то публічний інтерес у його публікації має суттєво переважати, або ж матеріал має стосуватися публічної особи.

У цьому контексті варто згадати, що положення українського законодавства забороняють знімати особу без її згоди; втім, така згода презюмується у разі, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. У сюжеті, що є предметом розгляду за цією скаргою, зйомка відбувається з приватної території щодо іншої приватної території. Навіть якщо припустити, що така зйомка має певний публічний інтерес, дружина заявника достатньо чітко вказує на те, що не дозволяє знімати.

Крім того, сюжет стосується приватного конфлікту між двома сусідами. Заявник не є публічною особою, а тому, на думку Комісії, сумнівно, що публікація сюжету становила значний суспільний інтерес. З огляду на це, працівники телеканалу припустилися порушень вимог пунктів 3 та 13 Кодексу.

Щодо порушень вимог пунктів 6 та 9 Кодексу

Пункти 6 та 9 Кодексу закріплюють вимоги по повноти та неупередженості подання інформації. Їх дотримання вимагає надання повного контексту проблеми, що висвітлюється, а також належного обґрунтування звинувачень щодо протиправної діяльності тої чи іншої особи. Зокрема, має бути проаналізовано наскільки висунуті звинувачення відповідають дійсності з правової точки зору.

У сюжеті телеканалу відсутнє повноцінне моделювання проблеми. З відео споживач інформації може дізнатися про позицію заявника щодо неправомірності проведення робіт на території над його земельною ділянкою. В той же час, телеканал не зміг належним чином проаналізувати цю тезу, яка може бути вирішальною в цьому конфлікті. Цим самим, а також поданням слів поліцейських про правомірність дій Ольги Обласової та про немовбито їх відмову в допомозі щодо приватизації без отримання хабаря, журналісти телеканалу створили упереджене враження про Юрія Ільєнка та його дружину. Таке враження створюється і за допомогою відеоряду, в якому заявник та його дружина використовують нецензурну лайку, а також намагаються фізично протидіяти незаконному, на їх думку, поводженню зі сторони сусідів. Саме тому Комісія вважає, що у сюжеті було допущено порушення вимог пунктів 6 та 9 Кодексу.

Щодо порушень інших вимог Кодексу

Пункт 8 Кодексу стосується ситуацій спотворення подання наявної інформації, зокрема введення споживача інформації в оману через використання нечітких заголовків тощо. Пункт 12 Кодексу стосується випадків, коли розміщена інформація є очевидно та доведено неправдивою та підлягає виправленню. На думку Комісії, інформація, наведена у сюжеті після редакційної обробки, не є фальсифікованою, незважаючи на упередженість. Також Комісії невідомо про отримання телеканалом доказів про очевидну недостовірність висвітленої інформації до її трансляції чи отримання журналістами телеканалу матеріальної вигоди від показу сюжету, що могло би свідчити про порушення пунктів 12 та 17 Кодексу.

Пункт 10 Кодексу передбачає вимоги до збалансованості подання інформації. Для його дотримання, особі, яку звинувачують у протиправній діяльності, має бути надана можливість прокоментувати ситуацію та надати її бачення. Заявникові у цьому випадку була надана змога пояснити свою позицію та поведінку, що засвідчується присутністю його позиції в сюжеті і тезами про те, що сусідські будівельники руйнують його майно та працюють на його території. Зі слів журналістів, надалі Юрій Ільєнко відмовився з ними спілкуватися. З огляду на це, Комісія вважає, що порушень пункту 10 Кодексу допущено не було.

Висновок та рекомендації

Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що сюжет телеканалу «Дніпро TV» «Через що сваряться сусіди на вулиці Армійській», який було опубліковано 4 серпня 2020 року, наявні порушення вимог пунктів 3, 6, 9 та 13 Кодексу етики українського журналіста. Комісія висловлює телеканалу публічний осуд.

Комісія наголошує на тому, що медіа не мають використовуватися як інструменти для вирішення приватних суперечок, що не становлять публічного інтересу для аудиторії. У тому ж разі, якщо медіа може обґрунтувати значущість історії для публіки, Комісія рекомендує медіа при висвітленні подібних конфліктів:

  • суворо дотримуватися права на повагу до приватного життя осіб, яких стосується матеріал, зокрема, уникати зйомки без дозволу, проникнення на земельні ділянки чи у житлові приміщення таких осіб;
  • надавати змогу висловитися обом сторонам конфлікту, в тому числі, заслухати їх пояснення та рівноцінно донести їх бачення конфлікту;
  • уникати зайняття чиєїсь сторони у конфлікті.

 

                        Голова Комісії                                                        Андрій Куликов

До Комісії з журналістської етики 25 березня 2021 року надійшла скарга Ільєнка Юрія Васильовича на сюжет телеканалу «Дніпро TV» «Через що сваряться сусіди на вулиці Армійській», який було опубліковано 4 серпня 2020 року, доступний за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=u8OF1inFpGY.

У сюжеті розповідається про конфлікт між сусідами – заявником, Ольгою Обласовою та пенсіонеркою Талою Карловою – у місті Дніпро, що виник через побудову господарських приміщень, які територіально займають повітряний простір над ділянкою заявника. Ольга Обласова та Тала Карлова розповідають про історію конфлікту, в тому числі про побої зі сторони Юрія Ільєнка сина Ольги Обласової. Подаються слова заявника про те, що на його думку, забудова відбувається на його території, зазначається, що він відмовився спілкуватися з журналістами, а також наводиться коментар представників поліції, які вважають, що у Ольги Обласової не має бути проблем з добудовою сараю. Закінчується сюжет коментарем юристки Олени Доненко, яка закликає сторони домовитися без звернення до суду. Варто зазначити, що частина зйомки сюжету відбувається з даху будинку Обласової, попри заперечення дружини заявника, яка перебуває на власній ділянці і потрапляє до кадру.

На думку заявника, у програмі було допущено порушення вимог пунктів 3, 6, 8, 9, 10, 12, 13 та 17 Кодексу етики українського журналіста.

Running sneakers | Nike SB
Коментарі