Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Дружнє попередження

Щодо програми каналу ICTV «Більше чим правда»

Подавач:
Мастіпан Тетяна Володимирівна
Дата подання:
30.11.2020
Скарга подана на:
Телеканал ICTV
Статті кодексу:
09. Відокремлення фактів від припущень, 10. Представлення точки зору опонентів, 15. Заборона дискримінації

Рішення

Обставини ситуації:

До Комісії з журналістської етики (далі – Комісія) надійшла скарга Мастіпан Тетяни Володимирівни на передачу телеканалу  ICTV «Більше чим правда» від 08.07.2019 року.

На думку скаржниці у даному сюжеті порушене право на повагу до приватного життя особи, наведені не перевірені факти та інформація подана однобоко, чим порушено пункти 3, 9 та 10 Кодексу етики українського журналіста (далі – Кодексу)

Скаржниця зазначає, що: «в даній передачі вказувалося прізвище мого сина крупним планом та моє прізвище. Але я дозвіл на використання моєї особистої інформації та інформації про мого сина я нікому не давала. До мене, як до офіційного піклувальника мого психічно хворого сина та обмежено дієздатного з цього телеканалу ніхто не звертався та не уточнював цю інформацію про мого сина…Були показані факти, які не відповідають дійсності, неправдиві факти відносно мого сина, інваліда 2 групи з дитинства, психічно хворого, обмежено дієздатного Мастіпан В. В. та про мене, його мати опікуна Мастіпан Т. В.».

15 листопада 2020 року Комісія звернулася з листом до Редакції телеканалу ICTV з проханням надати коментарі щодо вказаної телепередачі та зазначених у скарзі аргументів. Відповідь від редакції Комісія не отримала.

Відповідні етичні стандарти та їх дотримання

У передачі телеканалу  ICTV «Більше чим правда» від 08.07.2019 року висвітлюється інформація про умови тривання у лікарнях осіб із психічними захворюваннями, порядок їх поміщення у лікувальні заклади, а також висвітлюється думках самих людей, які перебували на лікуванні, лікарів та правозахисників зокрема щодо незаконного поміщення таких осіб у лікувальні заклади.

Інформування суспільства про проблеми й недоліки, які є у лікувальних закладах, про умови перебування в них людей, ставлення персоналу до них та інші є важливим та суспільно значущими питанням.

Водночас варто звернути увагу на особливості подання інформації про осіб, які мають психічні розлади та перебувають у спеціалізованих закладах, зокрема психіатричних лікарнях і психоневрологічних інтернатах.

Згода лікувального закладу, опікунів та самих осіб, про яких знімається сюжет є обов’язковою з метою забезпечення конфіденційності, лікарської таємниці та втручання у приватне життя особи. Без згоди забороняється публічно демонструвати особу, яка страждає на психічний розлад, фотографувати її чи робити кінозйомку, відеозапис, звукозапис та прослуховувати співбесіди особи з медичними працівниками чи іншими фахівцями при наданні їй психіатричної допомоги.

У разі відсутності такої згоди потрібно використовувати технічні засоби для приховування (розмиття) обличчя осіб із психічними розладами з метою неможливості їхньої ідентифікації і збереження анонімності.

У сюжеті зазначено, що журналісти отримали дозвіл на зйомку у приміщенні лікувального закладу, а також син скаржниці, як видно із сюжету добровільно надавав інтерв’ю журналістам.

Водночас питання поміщення у психіатричні заклади й лікування осіб з психічними розладами у сюжеті висвітлено однобоко, з акцентом на безпідставності лікування людей у таких закладах і безпідставного їх туди поміщення.

Журналістами не висвітлена інформація про труднощі з якими зіштовхуються рідні людей із психічними розладами, коли намагаються їх помістити на лікування, починаючи з отримання рішення суду на примусове обстеження таких осіб, завершуючи отриманням рішення  головного лікаря, який протягом 24 годин після госпіталізації повідомляє суд, який також має прийняти рішення про примусове лікування.

Журналісти мали зазначити, що не рідні особисто приймають рішення про примусову госпіталізацію. І тим паче не рідні винні в тому, що в психоневрологічних інтернатах збереглися залишки каральної медицини. 

Окрім того, у сюжеті не висвітлені думки експертів та правозахисників, які саме могли подати інформацію про вище вказані труднощі та складну для родини процедуру прийняття рішення про госпіталізацію, якщо немає добровільної згоди. 

Для забезпечення балансу думок також необхідно було взяти інтерв’ю у родичів осіб, які перебувають або перебували у психіатричних закладах на лікуванні. У разі неможливості представити думки родичів, про це варто було вказати у сюжеті.

У сюжеті висвітлені думки лише тих експертів та правозахисників, які представляють інтереси осіб, що були безпідставно поміщені у психіатричні заклади.

Пункт 9 Кодексу визначає: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».

Пункт 10 Кодексу: «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».

Окремо комісія звертає увагу на частину сюжеті із інтерв’ю з Мастіпан В.В., який зазначає, що у психіатричний заклад його безпідставно помістила мати, хоче прізвище її не називає.

В епізоді, де йдеться про Володимира Мастіпана, від імені журналіста зазначається: «За зловживання алкоголем рідна мати оформила йому довідку про шизофренію і запроторила до психоневрологічного інтернату».

У даному випадку має місце порушення п. 9 Кодексу адже журналіст від свого імені, без наведення доказів, озвучив звинувачення.

Окрім того журналістами не вказано, чи вони намагалися отримати коментар скаржниці Мастіпан Т. В. з метою об’єктивного з’ясування ситуації та причин перебування її сина у психіатричній лікарні.

Врахування точок зору опонентів при підготовці матеріалів є одним із важливих принципів журналістських стандартів. Що свідчить про об’єктивність, безсторонність та неупередженість журналістського матеріалу.

Окрему увагу Комісія звертає на вживання журналістами таких фраз, як:

 “В якій божевільні журналісти знайшли нормальних людей”

“Хто запроторює здорових людей до божевільні” 

і ще в одному моменті журналіст зауважує, що побачив “здорову” людину серед божевільних.

Такі висловлювання є дискримінаційними по відношенню до людей з ментальними розладами, що вважається грубим порушенням пункту 15 Кодексу.

Пункт 15 Кодексу: «Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики».

Висновки та рекомендації:

Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що редакцією телеканалу ICTV допущено порушення пунктів 9, 10 та 15  Кодексу. Комісія оголошує редакції телеканалу дружнє попередження. 

У той же час Комісія закликає ретельно підходити до висвітлення питань, які стосуються роботи закладів закритого типу (психіатричних лікарень, дитячих будинків, інтернатів тощо) та рекомендує:

  • Зйомки проводи із дозволу адміністрації закладів, осіб, які перебувають у даних закладах та їх законних представників (опікунів, піклувальників, батьків);
  • Ретельно відноситися до висвітлення персональних даних осіб та іншої інформації, яка дає можливість їх ідентифікувати;
  • всебічно та об’єктивно висвітлювати інформацію із врахуванням усіх точок зору, у тому числі закладу, осіб, які у ньому перебувають, опікунів та експертів, які можуть із різних боків висвітлити інформацію;
  • чітко відокремлювати Ваші особисті висновки, судження від фактів.

Голова Комісії                                                                               Андрій Куликов

 

Рішення підготовлено за підтримки МФ “Відродження”

Текст скарги

До Комісії з журналістської етики (далі – Комісія) надійшла скарга Мастіпан Тетяни Володимирівни на передачу телеканалу  ICTV «Більше чим правда» від 08.07.2019 року.

На думку скаржниці у даному сюжеті порушене право на повагу до приватного життя особи, наведені не перевірені факти та інформація подана однобоко, чим порушено пункти 3, 9 та 10 Кодексу етики українського журналіста (далі – Кодексу)

 Скаржниця зазначає, що: «в даній передачі вказувалося прізвище мого сина крупним планом та моє прізвище. Але я дозвіл на використання моєї особистої інформації та інформації про мого сина я нікому не давала. До мене, як до офіційного піклувальника мого психічно хворого сина та обмежено дієздатного з цього телеканалу ніхто не звертався та не уточнював цю інформацію про мого сина…Були показані факти, які не відповідають дійсності, неправдиві факти відносно мого сина, інваліда 2 групи з дитинства, психічно хворого, обмежено дієздатного Мастіпан В. В. та про мене, його мати опікуна Мастіпан Т. В.».

Поділитись