Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Публічний осуд

Щодо порушення етичних норм журналістики редактором газети «Бульвар Гордона»

Подавач:
Ольга Школенко, Олена Труханова
Дата подання:
30.07.2015
Скарга подана на:
Редактор газети "Бульвар Гордона" Дмитро Гордон
Статті кодексу:
00. Ethics Code of Ukrainian Journalists, 03. Повага до приватного життя, 04. Висвітлення судових процесів, 10. Представлення точки зору опонентів

Рішення

Комісія проаналізувала зміст публікації і встановила:
1. публікація стилізована таким чином, щоб створювати враження журналістського розслідування. Втім, жодних фактів про вчинені заявниками правопорушення не наводить, натомість містить оціночні судження на кшталт:
«предположительно вла­деет гипнозом и основами нейролингвистического программирования. Наглая, особо циничная, клиентам смотрит прямо в глаза, словно удав на кролика, сильно кричит, не дает людям сказать даже слова, пугает якобы предстоящими трагическими событиями. … Организовала и возглавила грязный бизнес на человеческом горе, мошенническим путем обманула сотни граждан» (про Труханову О.С.);
2. публікація містить фотографії заявників та їх персональні дані (дати народження, місця попередньої роботи, дані про освіту та місця проживання);
3. публікація містить образливі вислови про заявників, а саме: про Тетерука Б.А. «предположительно имеет явные признаки слабоумия, а также, как и жена, страдает от многолетнего затяжного алкоголизма».
Розглянувши скаргу в цілому, Комісія дійшла висновку про наявність порушень у публікації «Увага — розшук!» таких положень Етичного кодексу українського журналіста (далі – Кодекс):
1. Порушення пункту 3 Кодексу, а саме – права заявників на приватність, оскільки з ініціативи газети оголошується розшук заявників та поширюються їх чутливі персональні дані.
Як зазначено у пункті 2.1. .  «Рекомендацій для ЗМІ щодо захисту права на приватне життя», розроблених експертами Ради Європи спільно із українськими медійними організаціями (далі – Рекомендація) «Не відіграючи ролі в суспільному житті, звичайні люди користуються вищим рівнем захисту свого приватного життя. Принципово те, що їхні персональні дані не повинні оприлюднюватися без їхньої згоди». Оскільки в публікації не наводяться дані, які б доводили факт суспільно шкідливої діяльності заявників або факт спричиненої ними суспільної шкоди, а також не обґрунтовується нагальна необхідність виявлення місцезнаходження заявників, наявність переважаючого суспільного інтересу не доведена. Відповідно до пункту 4 Рекомендацій «Оприлюднення зображень» слід вважати загалом більш істотним втручанням у право на повагу до приватного життя, ніж просте повідомлення імені особи». В той же час, в публікації розміщені фотографії заявників без їхньої згоди;
2. Порушення пункту 4 Кодексу, а саме – звинувачення заявників у шахрайстві, яке в контексті статті використовується саме як звинувачення у кримінальному злочині, оскільки супроводжується інформацією дії правоохоронних органів: «до поры до времени ОПГ Трухановой безнаказанно процветала, но после ее «гастролей» по городам Кузбасса (Новокузнецку, Меж­ду­ре­ченс­ку и другим) правоохранительные органы России забили тревогу».
Відповідно до пунктів 8.1 та 8.2. Рекомендації «ЗМІ повинні уникати публічного представлення особи винуватою до того, як її було визнано такою судом. Зокрема, у повідомленнях має бути вказано, чи визнала особа себе винуватою чи ні. …
Найкраща практика журналістики полягає в тому, щоб не називати повні імена підозрюваних чи обвинувачених осіб, використовуючи натомість псевдоніми чи ініціали, окрім випадків, коли така особа свідомо публічно повідомила про свою причетність до справи, наприклад, заперечивши всі звинувачення. Ім’я та/або зображення підозрюваного чи обвинуваченого (чи будь-які інші деталі, які дозволили б ідентифікувати його особу будь-кому, хто не належить до його кола близьких родичів чи друзів) можна публікувати, лише коли є переважаючий суспільний інтерес у такій ідентифікації. До таких ситуацій відносяться випадки, коли підозрювана чи обвинувачена особа: має політичний мандат чи обіймає високу посаду в органах державної чи місцевої влади та формально переслідується державою за вчинення злочинів, несумісних з її посадою; або вже добре відома у певній сфері, і злочини, у яких її звинувачують, пов’язані з її репутацією у цій сфері. Оприлюднення також дозволяється у випадках, коли: вчинений злочин є дуже серйозним і спричиняє страх чи занепокоєння серед населення; або оприлюднення є необхідним для уникнення непорозумінь, які б зашкодили третій стороні, наприклад, якщо людину можуть сплутати з іншою особою, яка працює у цій же сфері та/або виконує подібні завдання».
3. Порушення пункту 9 Кодексу, а саме – факти, судження та припущення у публікації не відокремлені одне від одного «Окончил ПТУ, слесарь. Предположительно имеет явные признаки слабоумия, а также, как и жена, страдает от многолетнего затяжного алкоголизма.»;
4. Порушення пункту 10 Кодексу, а саме – у публікації взагалі не наведені точки зору тих, хто став об’єктом журналістської критики.
З огляду на зазначене вище, а також зважаючи на те що редакція газети у відповідь на запит Комісії наполягає на своєму праві називати заявників злочинцями не надаючи ніяких доказів чи аргументів Комісія з журналістської етики:
– розцінює оголошення розшуку заявників та публікацію їх персональних даних як грубе порушення пункту 3 Етичного кодексу українського журналіста, а саме: «Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини»;
– вбачає у звинуваченні заявників у шахрайстві порушення пункту 4 Етичного кодексу українського журналіста, а саме: «Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду»;
– звертає увагу редакції на необхідність чіткого відокремлення фактів від судження автора публікації та його припущень відповідно до пункту 9 Етичного кодексу українського журналіста, а саме: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного»;
– звертає увагу редакції на необхідність надання заявникам можливості представити свою точку зору відповідно до пункту 3 Етичного кодексу українського журналіста, а саме: «Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано».
На підставі викладеного Комісія оголошує редакції Газети «Бульвар Гордона» громадський осуд.
Голова Комісії В.Мостовий

Текст скарги

До комісії з журналістської етики надійшли заяви від Школенко Ольги Вікторівни та Тетерука Володимира Олександровича, а також заява від Труханової Олени Станіславівни (далі – заявники), щодо порушення етичних норм журналістики редактором газети «Бульвар Гордона» Дмитром Гордоном.
У скарзі заявники стверджують, що очолюване Дмитром Гордоном видання публікує недостовірні та принизливі дані щодо заявників, що не лише перешкоджає їх підприємницькій діяльності, а й принижує їх честь та гідність.
До компетенції Комісії скарга належить лише в частині звернення, що стосується публікації «Увага — розшук!», надрукованій у газеті «Бульвар Гордона» у рубриці «Кримінал» від 23 липня 2013 року № 30 (430) на сторінці 15-16. Публікація здійснена без зазначення автора.

Поділитись