Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Немає порушення

Щодо сюжету про дані соціологічних досліджень на телеканалі «Прямий»

Подавач:
Коаліція громадських організацій
Дата подання:
21.03.2019
Скарга подана на:
Телеканал "Прямий"
Статті кодексу:
09. Відокремлення фактів від припущень, 11. Заборона вибіркового цитування результатів досліджень

Рішення

Рішення Комісії з журналістської етики

щодо сюжету про дані соціологічних досліджень на телеканалі «Прямий»

В рамках моніторингу висвітлення у засобах масової інформації виборів Президента України, на розгляд Комісії з журналістської етики було подано сюжет із випуску новин телеканалу «Прямий» від 31.01.2019 (випуск о 18:00).

(Моніторинг висвітлення виборів протягом січня-квітня 2019 року виконує Коаліція громадських організацій, до якої входять «Комісія журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» та «StopFake», за підтримки проектів Ради Європи «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні» та «Зміцнення свободи слова, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні», що імплементуються у рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр.).

Сюжет стосувався даних соціологічних опитувань групи «Соціс», КМІС та Центр Разумкова, що були відображені у продемонстрованій глядачам графіці. Ведучий супроводив графіку коментарями про те, що Володимир Зеленський«представляє інтереси Коломойського», а його високий рейтинг «пояснюється тим, що він стартував раніше і почав активну кампанію», а Петро Порошенко «тільки почав передвиборчу агітацію і його рейтинг стрімко зріс за останні два місяці». Ведучий акцентував на тому, що рейтинг Порошенка буде збільшуватися після того, як його підтримали громадські діячі. Підпис до новинного сюжету також містив слова про кандидатку Юлію Тимошенко, як таку, що «втратила лідерство та перестала бути кандидатом в Президенти з найвищим рейтингом».

Зазначене може свідчити про порушення Кодексу етики українського журналіста – а саме статті 9 (факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені один від одного) та статті 11 (вибіркове цитування соціологічних опитувань).

Комісія звернулась до телеканалу для отримання коментарів щодо зазначеної скарги, проте відповіді не отримала.

Висновки Комісії

Розглянувши зазначений сюжет, Комісія зазначає наступне.

Інформація про результати соціологічних опитувань у сюжеті подана не повністю.

Зокрема, на графіці, окрім відповідних цифр, зазначено лише питання, яке ставилось респондентам, та назви організацій, що проводили опитування.

Варто зауважити, що відповідно до результатів дослідження, про яке, очевидно, йдеться в сюжеті, статистична похибка становить 0,9%. Таким чином, різниця в рейтингу двох кандидатів – Петра Порошенка (16,4 %) та Юлії Тимошенко (15,7%) – не перевищує значення статистичної похибки. Відсутність такої інформації в сюжеті не дозволяє глядачам повноцінно оцінити результати опитування.

У сюжеті порушуються засади об’єктивного та неупередженого інформування виборців.

Інформація про результати соціологічного опитування щодо підтримки кандидатів у президенти супроводжується коментарями ведучого щодо двох кандидатів – Володимира Зеленського та Петра Порошенка. Так, ведучий характеризує Володимира Зеленського як такого, що «представляє інтереси Коломойського». Ведучий зауважує, що «соціологи називають Зеленського несамостійною політичною фігурою, а серйозним політико-бізнесовим проектом олігарха Коломойського. Пояснюють: Коломойський підтримує Зеленського аби уникнути відповідальності за розграбування ПриватБанку. За даними журналістського розслідування, Зеленський має великі доходи від кінобізнесу в Росії і навіть на окремі свої проекти отримує гроші з російського бюджету»

Ведучий також зазначає, що «Сплеск рейтингу Зеленського пояснюється тим, що він стартував першого січня і почав активну кампанію», натомість «Петро Порошенко кампанію лише починає, його рейтинг протягом останніх місяців поступово зростає і ця тенденція посилюватиметься після того, як багато громадських діячів та політиків підтримали Порошенка, коли він заявив про балотування в Президенти».

Таким чином, інформація про результати соціологічних опитувань подається упереджено та з очевидним наданням переваги кандидату Петру Порошенку, тоді як кандидат Володимир Зеленський зображується виключно в негативному світлі.

У сюжеті коментарі та припущення видаються за факти, а також відсутні посилання на будь-які джерела інформації, яку озвучує ведучий

Комісія наголошує на важливості дотримання у новинах стандарту відокремлення фактів від коментарів. Журналісти повинні утримуватися від коментування фактів, про які йдеться в новині, та використання власних оціночних суджень.

У сюжеті, що аналізується, ведучий повідомляє як факти, твердження, які насправді є швидше судженнями та припущеннями. Зокрема, йдеться про інформацію щодо зв’язків кандидата Володимира Зеленського та олігарха Ігоря Коломойського, а також оцінку щодо потенційного зростання рейтингу кандидата Петра Порошенка.

При висвітленні виборчого процесу будь-який факт, що повідомляє журналіст, повинен мати чітке джерело походження. Водночас, у сюжеті відсутні будь-які посилання на джерела інформації та наявні зловживання узагальненнями. Зокрема, ведучий не вказує, які «соціологи» називають Зеленського «проектом» Коломойського, в чиїх «журналістських розслідуваннях» йдеться про бізнес кандидата в Росії, як і не названо жодного із «багатьох громадських діячів та політиків», що висловили підтримку Петру Порошенку.

Комісія звертає увагу ще й на те, що сюжет порушує норми законодавства. Хоча це не є предметом розгляду КЖЕ, Комісія вважає за потрібне зазначити, що сюжет суперечить вимогам статті 56-6 Закону України «Про вибори Президента України» – а саме не містить інформації про замовників опитування, часу його проведення, території, яку охоплювало опитування, розміру та способу формування соціологічної вибірки опитаних, методу опитування, можливої статистичної похибки.

Комісія вважає, що подання неповної та вибіркової інформації про результати соціологічного опитування, що супроводжується упередженими коментарями ведучого, які подають судження як факти та не містять посилань на джерела інформації, порушує вимоги статей 6, 9 та 11 Кодексу етики українського журналіста.

Зважаючи на свідомий характер допущених порушень, Комісія висловлює телеканалу «Прямий» публічний осуд.

Комісія також нагадує журналістам про правила повідомлення результатів соцопитувань під час висвітлення виборчого процесу:

Голова Комісії                                                                                                 Андрій Куликов

Довідково.

Кодекс етики українського журналіста

Стаття 6. Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіоматеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.

Стаття 9. Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.

Стаття 11. Не допускається таке вибіркове цитування соціологічних досліджень, яке призводить до викривлення змісту. Журналістські опитування громадян не повинні фабрикуватися з метою отримання наперед визначеного результату.

Закон України «Про вибори Президента України»

«Стаття 56-5. Засади участі засобів масової інформації та інформаційних агентств в інформаційному забезпеченні виборів

2. Інформаційні агентства та засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані із виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання.

3. Засоби масової інформації мають збалансовано висвітлювати коментарі всіх партій – суб’єктів виборчого процесу та кандидатів на пост Президента України щодо подій, пов’язаних із виборами.

Стаття 56-6. Особливості поширення інформації про результати опитування громадської думки, пов’язаного з виборами

1. Підприємства, заклади, установи та організації, що проводять опитування громадської думки, мають право оприлюднювати результати опитування, пов’язаного з виборами, з обов’язковим зазначенням часу його проведення, території, яку охоплювало опитування, розміру та способу формування соціологічної вибірки опитаних, методу опитування, точного формулювання питань, можливої статистичної похибки.

2. Інформаційні агентства, засоби масової інформації у разі поширення результатів опитування громадської думки, пов’язаного з виборами, зобов’язані зазначати повну назву організації, що проводила опитування, замовників опитування, а також інші відомості, зазначені у частині першій цієї статті.

 

Текст скарги

Поділитись