Зустрілися з непрофесійними діями журналістів? Подайте скаргу

Щодо публікації Інтернет-видання Страна.UA від 1 квітня 2019 року

Вирішена
Текст скарги
Звинувачується Інтернет-видання "Страна.UA"
Подавач — Коаліція громадських організацій
Статті кодексу: #6, #9, #10, #11

Рішення Комісії з журналістської етики

щодо публікації Інтернет-видання Страна.UA від 1 квітня 2019 року

 

В рамках моніторингу висвітлення у засобах масової інформації виборів Президента України, на розгляд Комісії з журналістської етики для надання оцінки щодо дотримання вимог Кодексу етики українського журналіста у висвітленні виборчого процесу було подано скаргу на публікацію Інтернет-видання Страна.UA «Донецкая аномалия. Что происходит с подсчетом голосов в Краматорске и на линии фронта» від 1 квітня 2019 року.

(Моніторинг висвітлення виборів протягом січня-квітня 2019 року виконує Коаліція громадських організацій, до якої входять «Комісія журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» та «StopFake», за підтримки проектів Ради Європи «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні» та «Зміцнення свободи слова, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні», що імплементуються у рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр.).

У скарзі йдеться про те, що публікація містить ознаки порушення Кодексу етики українського журналіста, зокрема статті 6 (повага громадськості на повну та об'єктивну інформацію про факти і події) та статті 11 (вимог щодо використання соціологічних даних). Так, висновки щодо можливих фальсифікацій виборів ґрунтуються виключно на повідомленні штабу кандидата на виборах президента України Юрія Бойка, жодних інших коментарів чи підтверджень публікація не містить. Дані соціологічних досліджень, що використані у публікації, не містять усіх необхідних супровідних даних.

Комісія звернулась до Інтернет-видання для отримання коментарів щодо зазначеної скарги, проте відповіді не отримала.

Висновки Комісії

Комісія проаналізувала статтю, що є предметом скарги та вважає, що вона має маніпулятивний характер та суперечить професійним стандартам, визначеним Кодексом етики українського журналіста.

У вступі публікації йдеться про те, що її метою є проаналізувати «тонкощі голосування на Донбасі». Водночас, більшість висновків публікації є звинуваченнями на адресу кандидата в Президенти України Петра Порошенка про вчинення фальсифікацій, які не мають під собою достатнього фактичного підґрунтя. 

Комісія зазначає, що у аналітичних публікаціях журналісти мають право вдаватись до оціночних суджень, водночас, останні повинні ґрунтуватись на достовірній, повній та точній інформації про факти та події. Стаття 9 Кодексу етики українського журналіста також вимагає, щоб журналісти утримувались від необґрунтованих та упереджених звинувачень.

У публікації йдеться про так звану «#Сетку Порошенко», яка була нібито застосована для фальсифікації результатів виборів: «у Порошенко явно сработала #Сетка, которую особенно продуктивно можно было использовать именно на Донбассе. Здесь по сути введено военное положение, а значит вся полнота власти в руках подконтрольной Порошенко армии. Кроме того, тут легче манипулировать "мертвыми душами" из соседних неподконтрольных территорий».

Таке судження журналісти обґрунтовують посиланням на повідомлення штабу іншого кандидата у Президенти України – Юрія Бойка, щодо «аномальної» підтримки Петра Порошенка в окремих районах, зокрема, Краматорську, Покровську, Торецьку. Проте, всупереч, вимогам щодо збалансованого висвітлення інформації про вибори, у публікації не надано можливості штабу Петра Порошенка прокоментувати звинувачення у фальсифікації. Журналісти вдаються до власних оцінок без залучення незалежних експертів, політологів чи соціологів, які б могли прокоментувати ситуацію та запропонувати альтернативні причини таких результатів голосування.

Журналісти не проаналізували належним чином той факт, що в районах, про які йдеться у повідомленні, знаходились спеціальні виборчі дільниці, де здійснювали своє волевиявлення військовослужбовці зони ООС, серед яких підтримка Петра Порошенка була високою, як і у кандидата Володимира Зеленського. Про це свідчать офіційні результати голосування на спеціальних дільницях (наприклад, дані по спецдільницях 000001, 000002 та 000003 ТВО № 52). Натомість, у публікації зазначено, що «дислоцированные на Донбассе части голосовали против Порошенко - своего главнокомандующего». Жодних доказів та підстав для такого твердження у публікації не представлено, а офіційні результати голосування його спростовують.

Відсутність експертних коментарів, належної перевірки та підтвердження поширеної інформації, а також спроб представити позицію іншої сторони свідчить про те, що метою журналістів було не здійснити ретельний аналіз ситуації, а саме поширити упереджені звинувачення щодо кандидата у Президенти України Петра Порошенка. Таким чином, видання порушило вимоги статей 6, 9 та 10 Кодексу етики українського журналіста.

Крім цього, видання також посилається на дані соціологічних опитувань групи «Рейтинг», проведених у грудні та лютому 2019 року, відповідно до яких підтримка Петра Порошенка у Донецькій області становила 6-7 %, а у Луганській області 6 % станом на лютий. Той факт, що за офіційними даними Порошенко отримав вищий відсоток підтримки (12 %) у Донецькій області у першому турі голосування, на думку журналістів, свідчить про фальсифікації.

Комісія вважає, що у даному випадку мають місце маніпуляції із результатами соціологічних опитувань та порушення вимог статті 11 Кодексу етики українського журналіста, відповідно до якої не допускається таке вибіркове цитування соціологічних досліджень, яке призводить до викривлення змісту.

Так, у публікації відсутні посилання безпосередньо на самі дослідження, які цитуються, а офіційний веб-сайт соціологічної групи «Рейтинг» не містить інформації, про яку йдеться у публікації. Наприклад, результати дослідження електоральних настроїв населення групи «Рейтинг» за лютий 2019 взагалі не містять інформації щодо розподілу підтримки кандидатів за областями, лише узагальнено по регіонам (Захід, Центр, Південь, Схід). Таким чином, перевірити джерело інформації та його достовірність неможливо. Більше того, відсутність наведених даних на офіційному веб-сайті соціологічної групи «Рейтинг» дає підстави сумніватись в автентичності та достовірності вказаної інформації.

Публікація також не містить важливих даних щодо особливостей проведення самого соціологічного опитування. Зокрема, не вказано час проведення та метод опитування, розмір та спосіб формування соціологічної вибірки опитаних, а також розмір можливої статистичної похибки. Зважаючи на особливості регіону, без зазначеної інформації та аналізу контексту, аудиторія не може повноцінно оцінити виправданість такого твердження журналістів. Таким чином, посилання видання на те, що різниця у даних соціологічного опитування і результатів підрахунку голосів може свідчити про фальсифікації на користь кандидата Петра Порошенка є маніпулятивним та порушує право громадян на повну та об’єктивну інформацію про факти та події.

Комісія також відзначає, що у публікації порушено вимоги відокремлення фактів, суджень та припущень (стаття 9 Кодексу). Публікація містить низку оціночних суджень авторів статті, які видаються за фактичні твердження, зокрема, в частині, що стосується оцінки явки виборців на виборах, наприклад: «Но не только демография упала на западе страны. Снизилась и мотивация делать выбор. Главные кандидаты от этих территорий - Порошенко и Тимошенко - не предлагали ничего существенно нового. Толком не отвечали на вопросы установления мира, борьбы с коррупцией и роста соцстандартов. В тоже время, на юго-востоке были более конкретные требования к власти - конец войне, уход от оголтелого национализма, восстановление экономики. И, главное, появились кандидаты, которые более-менее соответствовали этому образу». 

Комісія наголошує, що у новинних матеріалах журналісти повинні утримуватись від власних суб’єктивних коментарів щодо фактів та подій, які вони висвітлюють, надаючи можливість висловитись учасникам події або експертам, які можуть надати фахову оцінку. Водночас, навіть у аналітичних чи інших журналістських матеріалах, де авторські оцінки є допустимими і виправданими, така позиція має бути чітко окреслена для аудиторії саме як думка автора, а не доконаний факт.

Зважаючи на свідомий та серйозний характер порушень вимог статей 6,9,10 та 11 Кодексу етики українського журналіста, Комісія оголошує інтернет-виданню Страна.UA публічний осуд.

 

Голова Комісії                                                                                                 Андрій Куликов

 

Довідково.

Кодекс етики українського журналіста

Стаття 6. Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіоматеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.

Стаття 9. Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.

Стаття 10. Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.

Стаття 11. Не допускається таке вибіркове цитування соціологічних досліджень, яке призводить до викривлення змісту. Журналістські опитування громадян не повинні фабрикуватися з метою отримання наперед визначеного результату.

 

Коментарі

Розділ веб-сайту створено в рамках гранту, наданого ВГО «Комісія з журналістської етики» проектами Ради Європи «Зміцнення свободи слова, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні» та «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні», що імплементуються у рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр.