Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Дружнє попередження

Щодо публікації Інтернет-видання «Obozrevatel» від 28 червня 2019 року про партію «Опозиційний блок»

Подавач:
Коаліція громадських організацій
Дата подання:
11.07.2019
Скарга подана на:
Інтернет-видання Obozrevatel
Статті кодексу:
06. Повнота та об’єктивнсть інформації, 07. Відокремлення інформації від реклами, 11. Заборона вибіркового цитування результатів досліджень

Рішення

Рішення Комісії з журналістської етики щодо публікації Інтернет-видання «Obozrevatel» від 28 червня 2019 року

За результатами Незалежного моніторингу парламентських виборів в Україні, що здійснюється за  підтримки проектів Ради Європи «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні» та «Зміцнення свободи слова, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні», що імплементуються у рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр., на розгляд Комісії з журналістської етики надійшла скарга на публікацію «“Свіжа соціологія: “Опозиційний блок” вже проходить в Раду”», що була опублікована в Інтернет-виданні «Obozrevatel» 28 червня 2019 року.

У скарзі йдеться про можливі порушення Кодексу етики українського журналіста, а саме: статті 6 (повага громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти і події), статті 7 (інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідаю рубрикою), та статті 11 (не допускається викривлення змісту соціологічних досліджень). Йдеться, зокрема, про те, що публікація може містити ознаки замовності на користь партії «Опозиційний блок». Заголовок публікації  містить маніпулятивне твердження, в якому наголошується, що саме “Опозиційних блок” проходить в парламент, попри те, що вибори ще не відбулися, а в самій публікації йдеться про те, що партія лише «наближається до прохідного бар’єру». Стаття супроводжувалася логотипом партії “Опозиційний блок” (мал.1), а інформація про соціологічне дослідження не містить інформації про його замовника, спосіб формування соціологічної вибірки та метод опитування. У скарзі також йдеться про те, компанія, яка проводила дослідження “не має загальновизнаного авторитету в Україні”.

З метою забезпечення збалансованого розгляду звернень, Комісія з журналістської етики звернулась до редакції Інтернет-видання з проханням надати відповідь на аргументи, викладені у скарзі. У своїй відповіді редакція Інтернет-видання заперечила щодо наявності порушень та маніпуляцій в аналізованій публікації. Зокрема, видання наголосило на тому, що визнання окремих фірм такими, що заслуговують “довіри” є не таким однозначним, та навело приклади маніпуляцій, що допускались іншими відомими соціологічними компаніями. Редакція також наголосила на тому, що не можна вважати будь-яку публікацію логотипу “джинсою”, а також навела низку прикладів аналогічних публікацій в інших ЗМІ про оприлюднення результатів соціологічних опитувань. Повний текст відповіді додається до Рішення Комісії.

Проаналізувавши зміст публікації, аргументи, викладені в скарзі та відповіді редакції, Комісія з журналістської етики вважає, що Інтернет-видання «Obozrevatel» допустило порушення вимог Кодексу етики українського журналіста, які детально розглянуті нижче.

Кодекс етики українського журналіста у статті 11 вимагає не допускати такого вибіркового цитування соціологічних досліджень, яке призводить до викривлення змісту. При цьому, вибірковість цитування може виявлятися не лише у маніпуляціях із поширенням безпосередньо результатів підтримки того чи іншого кандидата, але й у неповному розкритті інформації про особливості проведення самого дослідження, наприклад, через відсутність інформації щодо часу його проведення, території, яку охоплювало опитування, розміру та способу формування соціологічної вибірки опитаних, методу опитування, точного формулювання запитань, можливої статистичної похибки, обов’язковість зазначення яких передбачена законодавством про вибори. Зазначати повну інформацію, яка стосується соціологічних досліджень, необхідно для того, щоб уникнути спотворення висновків таких досліджень, а також щоб надати читачам можливість самостійно оцінити результати опитувань, їх надійність та незаангажованість.

У публікації представлені дані всеукраїнського соціологічного дослідження, проведеного дослідницькою компанією “Active Group” у червні 2019 року. Стаття містить посилання на офіційний веб-сайт компанії, де розміщені відповідні результати дослідження.

Водночас, якщо оригінальна публікація на сайті дослідницької компанії має назву «До прохідного бар’єру наближаються декілька нових партій» і говорить про те, що «Опозиційний блок», Радикальна партія О. Ляшка», «Українська стратегія» та «Сила і честь» можуть подолати прохідний бар’єр на дострокових парламентських виборах, то журналісти Інтернет-видання «Obozrevatel» вдалися до спотворення змісту дослідження, вказавши у заголовку публікації, що Опозиційний блок «вже проходить в Раду». Такий висновок не відповідає результатам дослідження, відповідно до яких партія «Опозиційний блок» має підтримку 4,3 % (5,1 % серед тих, хто визначився), що враховуючи можливу статистичну похибку у рамках 1-1,7 % не дає підстав для таких однозначних тверджень, тим паче, у заголовку публікації.

У публікації зазначено період проведення дослідження, кількість респондентів та територія опитування, дані щодо статистичної похибки, результати дослідження супроводжуються цитуванням питань, що були використані в опитуванні. Водночас, у статті відсутня інформація щодо замовника, способу формування соціологічної вибірки та методу опитування (інформація щодо замовника відсутня також на сайті “Active Group”). Таким чином, журналісти не подали повної інформації щодо результатів соціологічного опитування.

Зважаючи на це, Комісія вважає, що Інтернет-видання порушило вимоги статті 11 Кодексу етики українського журналіста.

Комісія також вважає, що упередженість у висвітленні результатів соціологічного дослідження на користь «Опозиційного блоку», розглянута вища, а також використання символіки партії як ілюстрації до всієї публікації у комплексі свідчить також про порушення вимог статті 7 Кодексу етики українського журналіста щодо відокремлення інформаційних та аналітичних матеріалів від реклами. Комісія рекомендує засобам масової інформації не зловживати із використанням символіки політичних партій та кандидатів під час виборів, оскільки їх мета полягає саме у підвищенні інтересу та впізнаваності певних логотипів та гасел для виборців, тоді коли акцент у медіа має бути саме на змісті політичних кампаній. Водночас, саме по собі розміщення символіки не буде вважатись агітацією, якщо воно не поєднується із меседжами, спрямованими спонукати виборців голосувати за певного кандидата або проти нього (“чорний піар”). Так, у аналізованій публікації очевидно надається перевага у висвітленні на користь “Опозиційного блоку” перед іншими партіями, які також згадуються у дослідженні. Демонстрація логотипу партії, поєднана з повідомленням про те, що вона «вже проходить до Ради»  може також спонукати виборців голосувати за «Опозиційний блок» (агітація), оскільки, як твердить заголовок партія точно проходить в парламент.

Зважаючи на допущені порушення статей 7 та 11 Кодексу етики українського журналіста, Комісія виносить Інтернет-виданню «Obozrevatel» дружнє попередження.

Разом з тим, Комісія погоджується, що поняття “загальновизнаного авторитету” щодо соціологічних компаній є оціночним та не виключає помилок навіть таких компаній, що користуються високим рівнем довіри. Разом з тим, Комісія наголошує, що повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста (стаття 6 Кодексу етики українського журналіста). Це, зокрема, включає обов’язок журналіста перевірити достовірність даних та надійність джерела інформації. Таким чином, медіа не повинні “сліпо” цитувати результати результати будь-яких досліджень, а перевірити перед публікацією, наскільки такі дані заслуговують довіри. Зокрема, ознакою ненадійності може слугувати відсутність у повідомленні про результати усіх даних, передбачених законом (див. чек-ліст нижче).

До прикладу, видання “Тексти”, створюючи базу “псевдосоціологів”, брало до уваги поєднання таких ознак та критеріїв, як відсутність згадок про дослідження компанії у міжвиборчий період, непублічні зв’язки засновників і публічних спікерів із політиками, способи поширення результатів досліджень та наскільки серйозним був розрив між прогнозами та реальними результатами.

Комісія також закликає журналістів дотримуватись таких Рекомендацій щодо висвітлення результатів соціологічних досліджень:

1. Обов’язково зазначати усі дані, пов’язані з опитуванням, яке цитується.

Чек-ліст:

  • повна назва організації, що проводила опитування;
  •  замовники опитування;
  •  час проведення;
  •  територія, яку охоплювало опитування;
  • розмір та спосіб формування соціологічної вибірки опитаних;
  •  метод опитування;
  • точне формулювання запитань;
  • можлива статистична похибка.

2. Інтернет-ЗМІ варто додавати посилання безпосередньо на результати дослідження, оприлюднені на офіційних сайтах компаній, що проводять або замовляють опитування. Це, однак, не може замінити виконання вимог п. 1 у власних публікаціях.

3. Утримуватись від поширення результатів опитування громадської думки, пов’язаного з виборами, протягом останніх двох днів перед днем голосування, а також результатів опитування виборців щодо їхнього волевиявлення під час голосування до його закінчення.

4. Не інтерпретувати результати опитувань на користь того чи іншого кандидата. Журналісти в новинних матеріалах повинні утримуватись від власних прогнозів, оцінок чи інших коментарів щодо результатів оприлюднених досліджень.

5. У бекграунді до публікацій щодо кандидатів на виборах інтернет-виданням варто подавати результати кількох опитувань, проведених різними компаніями, якщо вони мають суттєві відмінності (більше статистичної похибки). Не варто посилатись лише на опитування, результати якого є більш сприятливими для кандидата. За наявності кількох альтернативних опитувань із несуттєвими відмінностями варто надавати перевагу тому, яке проводилося пізніше.

6. Залучати незалежних експертів для тлумачення результатів опитувань громадської думки щодо виборів.

Комісія також зауважує, що як і під час виборчого процесу президентських виборів, так і під час виборів до парламенту, Комісія розглядає скарги на порушення, допущені різними медіа. З попередніми рішеннями, пов’язаними із порушеннями під час виборів можна ознайомитись на сайті Комісії за посиланням: http://www.cje.org.ua/ua/rishennya_cje.

Водночас, Комісія не проводить власного моніторингу інформаційного простору, і тому не може виявляти та реагувати на всі можливі порушення. З метою підвищити якість висвітлення виборів у ЗМІ, Комісія у кожному своєму рішенні додає загальні рекомендації для журналістів усіх медіа, а також підготувала спеціальний Порадник для журналістів та редакцій “Висвітлення виборів в Україні”.

                                                                                       Голова Комісії                                                                                                              Андрій Куликов

 

 

 

Текст скарги

Поділитись