25 червня 2019 року на розгляд Комісії з журналістської етики, що є органом саморегуляції журналістів і редакцій, надійшла скарга від Галини Скляревської, журналістки “Детектор медіа”, Ірини Сєдової, журналістки, правозахисниці, Анастасії Багаліки, журналістки “Громадське радіо”, Єлизавети Кузьменко, правозахисниці, журналістки, Лариси Денисенко, журналістки, Аніти Вінкельмаєр, журналістки,
у якій скаржниці зазначають, що 8 червня 2019 року на телеканалі “112 Україна” вийшов в ефір випуск ток-шоу “Чому так?”, під час якого транслювалися стереотипні, дискримінаційні, сексиські висловлювання, а також мова ворожнечі за ознакою статі. Тема випуску: “Місце жінок в політиці”.
Скаржниці стверджують, що зазначений сюжет порушує стандарти, визначені Кодексом етики українського журналіста, зокрема п.15 Кодексу етики українського журналіста, який визначає, що ніхто не може бути дискримінований через свою стать.
З метою забезпечення збалансованого розгляду звернень, Комісія з журналістської етики звернулась до редакції телеканалу з проханням розглянути та прокоментувати аргументи, викладені у скарзі. У своєму листі від 01.08.2019 року Вих.№98 телеканал “112 Україна” висловив позицію, що програма “Чому так?” йшла у прямому ефірі і оскільки гості програми не є працівниками телеканалу, то телеканал не вбачає порушення Кодексу етики українського журналіста.
Проаналізувавши зміст ток-шоу та аргументи скаржниць, Комісія з журналістської етики вважає, що телеканал допустив порушення Кодексу етики українського журналіста.
Згідно п. 6. Кодексу етики українського журналіста повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Відповідно до п. 9. Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення. Згідно п 10. мають бути подані оцінки незалежних експертів.
Згідно п.15 Кодексу етики українського журналіста ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики.
Порушення полягали у наступному:
1. Головним гостем програми став Андрій Пальчевський, який є засновником і президентом медичної клініки та фонду Eurolab. Андрій Пальчевський не є гендерним експертом чи політологом, а тому не може фахово коментувати тему «Жінки в політиці». Ведуча задає Андрію Пальчевському запитання: «Давайте спробуємо перелічити жінок в українській політиці?», на що гість програми відповідає «Королевська, Тимошенко і Ляшко». Далі ведуча говорить: «Жінки є у політиці, але їх меньше, чому так?», на що гість програми зазначає: «Давайте згадаємо з вами близьку усім українцям далеку країну Руану, там водяться слони, а хто головний в їх стаді…слониха….бо вона пам’ятає всі колодці і знає, де добути сіль…а слони-мальчики дуже люблять випити…ну ви розумієте…».
Замість того, щоби давати повну і об’єктивну інформацію громадськості, розмова переходить в русло популізму і оціночних суджень. Таким чином, були порушені п.6, п.9 Кодексу етики українського журналіста.
2. Другим гостем програми став екс-генеральний прокурор Святослав Піскун. Ведуча поставила йому запитання «Яке місце відведене для жінки у політиці? Чи може вона бути на одному рівні з чоловіком? Чи може вона в політиці тягатися за такі важкі теми, як тягається і змагається чоловік. Ви коли працювали із жінками, якщо вам доводилося працювати із жінками, ви як себе відчували? Як завойовник, чи як на рівних?»
Питання побудовані таким чином, наче вони піддають сумніву конституційний принцип рівності прав і можливостей жінок і чоловіків. Крім того, уточнення «якщо вам доводилося працювати із жінками» створює враження, що в прокуратурі не працюють жінки.
У своїй відповіді екс-генеральний прокурор Святослав Піскун говорить: «Я переконаний, що жінки в правоохоронних органах набагато ефективніші, ніж чоловіки, якщо вони ведуть наглядову діяльність. Тому що жінка, по-перше, майже не п’є, а по-друге, вона не бере хабарів…», тут його перебиває Андрій Пальчевський «…і майже не їсть», на що ведуча реагує «Все правильно». Далі Піскун продовжує «..А також вона не бере хабарі, бо вона відповідальна за сім’ю, за родину… це доведено. Крім того, жінки охайніші на роботі, ніж чоловіки. Я підсаджував до чоловіків завжди одну жінку, щоби там не завелися таракани».
Ведуча підтримує таку позицію гостя, не дає коментарів, що транслюються гендерні стереотипи та сексиські висловлювання, а над останньою реплікою бурхливо сміється разом із гостями.
Як наголошується у Рекомендаціях Ради Європи CM/Rec(2019)1 щодо запобігання сексизму та боротьби з ним, сексизм у ЗМІ сприяє формуванню середовища, у якому толерують «повсякденний» сексизм і представляють його незначним. Він має такий прояв, як зневажливе чи принизливе висвітлення поведінки жінок, а не збалансоване та зважене обговорення їхніх поглядів і думок, а також висвітлення і зображення жінок та чоловіків у стереотипних ролях у родині чи громаді. Сексизм є одним із проявів дискримінації за ознакою статі, а отже був порушений п.15 Кодексу етики українського журналіста, згідно з яким ніхто не може бути дискримінований через свою стать.
3. Далі журналістка запропонувала гостю програми Святославу Піскуну підійти до «жіночого куточка» та провести експеримент, який полягав у нарізанні салату. Таким чином, все знову звелося не до зваженого і збалансованого обговорення участі жінок у політиці, а до дій, які би більше підійшли кулінарній програмі, а не політичному ток-шоу. Телеканал заохочує поширення стереотипів щодо “жіночих ролей”. Це один із проявів сексизму, а отже був порушений п.15 Кодексу етики українського журналіста.
4. Коли у студії з’явилася ще одна гостя Ірина Верещук, екс-міська голова м. Рава-Руська, ведуча супроводжувала її появу такими словами «Бачите, яка жінка, пане Андрію, перед вами». Таким чином, недоречно підкреслюючи стать гості. Таким чином, акцентується увага на зовнішності, вбранні і поведінці жінок, а не збалансоване та зважене обговорення їхніх поглядів і думок. Телеканал заохочує поширення стереотипів щодо “жіночих ролей”. Це один із проявів сексизму, а отже був порушений п.15 Кодексу етики українського журналіста.
5. Ще одна репліка ведучої «Коли ми бачимо жінку в політиці, і коли жінка стикається із тими складнощами – це не просто, це не прасувати чи нарізати салат..». У цій репліці популяризується стереотип, що домашня робота – це «жіноча справа», а також йде обезцінювання складності домашніх обов’язків, які часто виконують саме жінки. Це висвітлення і зображення жінок та чоловіків у стереотипних ролях у родині чи громаді, що є проявов сексизму, а отже був порушений п.15 Кодексу етики українського журналіста.
7. У студію була запрошена у якості експертки-психолога Олена Рихальська, яка у своїх коментарях також ретранслювала стереотипи й упередження щодо жінок, зокрема “Жінка в українській політиці – це зовсім нове явище, тому чоловіки відповідно стереотипно сприймають її як чиюсь коханку. Тут є момент, коли жінки в політиці плутаються, я не раз про це писала в своїх статтях…коли вона приходить до Верховної Ради одягнута, як на побачення… ну про що можуть подумати чоловіки?”. На що Пальчевський зазначає: “А вони й приходять на побачення”. Таким чином транслюються зневажливі і принизливі для жінок сексиські стереотипи, замість того, щоби давати об’єктивну інформацію громадськості.
Журналісти та редакції мають докладати зусиль до всебічного вивчення ситуації й контексту, до кваліфікованого підбору експертів, компетентних у відповідній тематиці, та надання своїй аудиторії повної та всебічної інформації з питання, яке висвітлюється.
Зважаючи на допущені порушення, Комісія виносить ток-шоу «Чому так?» на телеканалі «112 Україна» публічний осуд.
Водночас, Комісія наголошує, що журналісти і редакції повинні чутливо ставитися до висвітлення тем, пов’язаних із дискримінованими групами в Україні, до яких належать жінки, а також публікувати тільки перевірену та збалансовану інформацію, залучаючи до коментарів гендерних експертів та експерток, а також правозахисників.
Комісія з Журналістської етики нещодавно випустила Порадник для журналістів та редакцій «Висвітлення виборів в Україні», у якому подано 10 практичних порад щодо дотримання гендерного паритету в медіа. Цей порадник стане у нагоді редакціям, які хочуть дотримуватися журналістської етики та сформувати культуру гендерної чутливості в своїх медіа.
Також звертаємо увагу журналістів та редакцій на рекомендації Незалежної медійної ради:
- здійснювати належну перевірку кваліфікації експертів у визначеній сфері перед запрошенням до висловлення думки;
- відмовитися від практики залучення заангажованих осіб, які мають конфлікт інтересів, до коментування будь-якої тематики під виглядом незалежних експертів;
- не запрошувати чинних політиків у ролі експертів, а всі коментарі політиків супроводжувати відповідним титруванням їхньої належності до певної політичної сили.
Голова Комісії Андрій Куликов
Текст скарги
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?