ПІДСУМКИ ТА ВИСНОВКИ ДВОХ ВИБОРЧИХ КАМПАНІЙ У МЕДІА: ЩО ТА ЯК РЕГУЛЮВАТИ?

 

Київ, Україна – У вівторок, 27 серпня 2019 року, о 09:30, коаліція громадських організацій «Комісія з журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» та «StopFake» за підтримки проектів Ради Європи* провела заключну пресконференцію та круглий стіл щодо результатів моніторингу висвітлення в медіа президентських та парламентських виборів в Україні.

 

Результати моніторингу демонструють, що парламентська виборча кампанія стала продовженням президентської і в сенсі підходів ключових сил до ведення кампанії та їх взаємодії з медіа, і в сенсі дотримання професійних етики та стандартів. 

«Медіа, які потрапили в наш моніторинг, у більшості своїй продовжували «джинсувати», просувати політичні сили, близькі до медіавласників (особливо яскраво це демонстрували телеканали), не дотримуватися основних стандартів і порушувати виборче законодавство. Оскільки саморегулювання у цій частині не працює, то на мою думку, час вводити відповідальність за порушення виборчого законодавства», – зазначила Діана Дуцик, медіаекспертка, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації».

 

Медіаюрист, виконавчий директор ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін зазначив, що в частині законодавства та практик регулятора парламентська кампанія пройшла майже аналогічно президентській. Законодавство залишилось без будь-яких змін в частині агітації та інформування.  

«Національна рада фіксувала сотні порушень, але не склала жодного протоколу про адміністративні правопорушення, не ініціювала винесення попереджень порушникам. Звівши таким чином свою роль до спостереження за порушеннями і просвіти телеканалів (листи-повідомлення про порушення). Не дивно, що за такої ситуації деякі телеканали під час парламентських перегонів перетворились на відверті агітаційні майданчики свої політичних патронів. Порушення стали більш нахабними та відвертими», – вважає медіаюрист. 

Без якісного оновлення законодавства та практик регулятора навряд можна очікувати на позитивні зміни в цій частині виборчого процесу в майбутньому. 

 

Координаторка медіамоніторингу Єлизавета Кузьменко зазначила, що висвітлення в ЗМІ діяльності жінок і чоловіків політиків, зокрема під час виборів, впливає на сприйняття кандидатів громадськістю та, відповідно, голосування. У виборчій парламентській кампанії 2019 року суттєво домінували чоловіки, які й стали фокусом медіа.

 

«За увесь період моніторингу тільки 238 сюжетів на 10-ти загальнонаціональних телеканалах містили думки жінок, натомість у 1403 сюжетах були представлені чоловіки. Не відрізняються дані моніторингу онлайн-ЗМІ, там також зафіксований гендерний дисбаланс. Зокрема, тільки у 9% новин на 8-ми онлайн-ЗМІ були представлені думки жінок, натомість 91% новин мали спікерів-чоловіків», – сказала Єлизавета Кузьменко.

 

Журналісти зобов’язані висвітлювати діяльність кандидатів та їхні програми якомога ширше, незалежно від їхньої статі, і забезпечувати однакове й неупереджене ставлення до них.

 

Голова ГО «Комісія з журналістської етики» Андрій Куликов зазначив, що було виявлено 150 випадків порушення Кодексу етики українського журналіста серед медіа, щодо яких здійснювався моніторинг. Ці порушення було сформовані у скарги та передані на розгляд Комісії з журналістської етики, як органу саморегуляції журналістів та редакцій, для надання оцінки щодо дотримання вимог Кодексу етики українського журналіста у висвітленні парламентських виборів. 

 

«Комісія уважно розглянула скарги та винесла 8 рішень (5 рішень у формі публічного осуду та 3 рішення у формі дружнього попередження) щодо таких медіа як: телеканали «1+1», «NewsOne», «ICTV», «СТБ» та сайти «Obozrevatel» і «Гордон», «Новое время», «Страна.UA»)», сказав Андрій Куликов.  

 

Олена Литвиненко, заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні, подякувала коаліції громадських організацій та всій команді з моніторингу за тривалу та професійну роботу, а також налагодження ефективної співпраці з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення. Олена Литвиненко висловила сподівання, що фінальні звіти за результатами обох моніторингів, які містять ключові висновки та напрацьовані на їх основі рекомендації різним цільовим групам, будуть сприяти вдосконаленню медіависвітлення виборчого процесу як на законодавчому рівні, так і в практичній площині. Крім того, вона нагадала про необхідність прийняття закону «Про аудіовізуальні послуги», що є зобов’язанням України перед Європейським Союзом та Радою Європи, та висловила очікування, що результати і висновки моніторингу будуть враховані при розробці відповідних законопроектів та організації виборчого процесу місцевих виборів. 

  

Раніше цього року коаліція провела незалежний моніторинг висвітлення в медіа президентської виборчої кампанії; відповідні звіти моніторингу українською та англійською мовами, а також методологію моніторингу було розміщено на сайті Комісії з журналістської етики http://www.cje.org.ua/ua/elections.  

 

*Моніторинг проводиться коаліцією громадських організацій – «Комісія журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» та «StopFake» за підтримки проектів Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні» та «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні», що імплементуються у рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр.

 

Коментарі

Розділ веб-сайту створено в рамках гранту, наданого ВГО «Комісія з журналістської етики» проектами Ради Європи «Зміцнення свободи слова, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні» та «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні», що імплементуються у рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр.