Яка інформація цікавить ЗМІ 24 листопада 2017

16 листопада пройшла Дискусія «Кити і акули: як побудувати якісну взаємодію громадських організацій і медіа», організована Інститутом масової інформації (ІМІ)

У дискусії  взяли участь Ярина Ясиневич – спеціалістка з громадських та урядових комунікацій, Марина Сингаївська — заступниця гендиректора інформагентства «Укрінформ», Дмитро Стефурак – заступник головного редактора «ТСН.ua» та координаторка регіональної мережі ІМІ Ірина Земляна. Модерувала розмову голова ІМІ Оксана Романюк.

Експерти ІМІ повідомили, що медіадослідження свідчать: попри велику кількість громадських організацій в Україні (близько 75 тисяч!), в українських ЗМІ їх діяльності не присвячено навіть 1% повідомлень. Хоча аудиторії ці теми цікаві: ось, наприклад, дослідження GfK за участі ІМІ та підтримки USAID в 8 областях півдня та сходу України  показало, що там 20% громадян бракує об'єктивних місцевих новин, а 8% - інформації про громадянське суспільство, місцеві волонтерські ініціативи.

Яка ж інформація цікава ЗМІ?

Марина Сингаївська зазначила, що проекти мають у першу чергу бути корисними для аудиторії, а також нести позитив. Це відповідає редакційній стратегії видання. «Ми вирішили не писати, що все пропало, не констатувати проблеми, а відповідати на питання “Що робити?” й запрошувати для цього відповідних експертів», — розповіла вона.

Редакторка повідомила, що такі матеріали в них читають у десять разів більше, ніж на політичну тему, інтерес до якої суттєво впав. Як приклад «лайфових» матеріалів із величезною кількістю переглядів вона навела статтю про іспит з української мови для отримання громадянства та інтерв’ю «на людьскі теми» голови «Укрпошти», обидва з яких набрали понад 100 тисяч переглядів. Значний інтерес в аудиторії викликає також проект «7 днів у регіоні», для якого власкори агентства з різних областей України готують цикли матеріалів.

Дмитро Стефурак зазначив, що їхні читачі також люблять «соціалку». «Просто аналіз бюджету на наступний рік може набрати дві-три тисячі переглядів, а якщо там буде експертна оцінка — більше в рази. У нас більше люблять “зраду”, ніж “перемогу”. Ми пишемо й про те, як її виправити. А якщо пишемо про перемогу, то читачі шукають подвійне дно», — розповів редактор.

Пані Сингаївська вважає перспективною й важливою тему децентралізації, яка стосується мільйонів людей. «Потрібно створювати місцеві проекти. Шукати конкретні порушення, звертатися до правоохоронних органів і поширювати їхні відповіді. Це вже інформаційний привід. Цю інформацію ми всі візьмемо, бо ви її видобули, вона достовірна й має суспільний вплив», — наголосила пані Сингаївська.

Крім того, редакторка пропонує ГО звернути увагу на людей пенсійного віку, про яких у нашому суспільстві забувають. «Я візьму новину про пенсіонерів, про дітей, про школу й домашні завдання, охорону здоров’я», — каже пані Сингаївська.

Оксана Романюк нагадала про кейс, півроку тому розглянутий Комісією з журналістської етики. Одна з аптек поширила серед ЗМІ інформацію про те, що продає ліки з інструкціями для незрячих людей. Чимало медіа поставили цей матеріал попри очевидний піар цієї аптеки. Вони мотивували це тим, що така інформація буде корисна: адже це конкретна допомога людям із вадами зору.

Дмитро Стефурак розповів, що «ТСН.ua» як великий центральний ЗМІ постійно шукає можливість розширити базу контактів, зокрема й серед ГО. На його думку, третій сектор замало співпрацює з виданням. Редактор зазначив, що для нього найголовнішим є авторитет організації. Якщо йдеться про антикорупційні проекти — то видання візьме інформацію від найвідоміших та найдосвідченіших ГО.

Повний матеріал на сайті "Детектор медіа"

Коментарі