Перші результати моніторингу показали обширне, але часто упереджене висвітлення президентської виборчої кампанії 18 лютого 2019

У понеділок, 18 лютого, об 11:00 у прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція коаліції громадських організацій «Комісія з журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» та «StopFake» щодо перших проміжних результатів незалежного моніторингу висвітлення в медіа президентських перегонів в Україні за період 14 січня – 3 лютого 2019 року. Моніторинг проводиться за підтримки проектів Ради Європи «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні» та «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні», що імплементуються у межах Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 роки.

Попередні результати перших трьох тижнів моніторингу демонструють значні відмінності у способі висвітлення кандидатів. З одного боку, в цілому засоби масової інформації надавали виборцям різноманітну інформацію про кандидатів; з іншого, вони показали більш-менш відкрито свої симпатії до конкретних кандидатів і політичних суб'єктів.

Так, моніторинг показав, що Президент Петро Порошенко серед інших кандидатів отримав найбільше медіависвітлення на п'ятьох телевізійних каналах і шістьох онлайн-ЗМІ. Два інші кандидати, Юлія Тимошенко та Володимир Зеленський, отримали більше медіаохоплення на одному телеканалі та в одному онлайн-ЗМІ відповідно.

«Якщо оцінювати медіависвітлення виборів до цього часу, ми бачили змішану картину. З одного боку, медіа активно висвітлювали заходи, проведені кандидатами, а також процедурні аспекти, пов'язані з виборами. З іншого боку, більшість медіа продемонстрували свої преференції щодо конкретних кандидатів», – наголосив Расто Кужель, міжнародний експерт Ради Європи.  «Для того, щоб зробити обґрунтований вибір, виборці мають отримувати більш неупереджене і аналітичне висвітлення кампанії», – додав експерт.

Медіаюрист, виконавчий директор ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін зазначив: «Перші результати моніторингу свідчать, що як і на попередніх кампаніях, ЗМІ, здебільшого, не дотримуються вимог закону щодо збалансованого і неупередженого висвітлення виборчої кампанії. Як наслідок аудиторія, майбутні виборці, замість створення умов для поінформованого та усвідомленого вибору стає об‘єктом різнопланових маніпуляцій. Змінити цю ситуацію можна тільки через запровадження зрозумілих правил гри на рівні законодавства, відчутної відповідальності за їх порушення та наявності професійного, незалежного із відповідними і достатніми повноваженнями регулятора (регуляторів)».

Також, як випливає з моніторингу, поява кандидатів у програмах новин та поточних подій не завжди визначається інформаційною цінністю, але, можливо, інтересами власників. У той час, як програми ток-шоу надавали кандидатам певну можливість передати свої повідомлення виборцям і дозволили виборцям отримувати інформацію про кандидатів, чітка демонстрація політичних уподобань на користь або проти конкретного кандидата, що проявлялася у поведінці ведучих та форматі програм, зменшувала їх цінність для виборців.

«Майже всі медіа (у першу чергу телеканали), за незначним винятком, які увійшли в моніторинг, демонстрували свої симпатії чи антипатії  до тих чи інших кандидатів у президенти. У більшості випадків це можна пояснити не так позицією самих журналістів, як позицією медіавласників, які мають власні політичні інтереси. І це тренд не лише цієї, а майже всіх виборчих кампаній в Україні», – зазначила Діана Дуцик, медіаекспертка, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації».

Ольга Юркова, медіаекспертка, співзасновниця «StopFake» сказала: «Сюжети, які перегукуються з російською пропагандою, найчастіше з'являлися в онлайн-медіа. Наприклад, чотири новинні сайти 31 січня синхронно надрукували викладену у позитивному тоні заяву президента Росії Володимира Путіна щодо стану церкви в Україні, дискримінаційну щодо Української помісної церкви, без позиції української сторони. Українська Православна Церква була головною темою, навколо якої з'являлися подібні меседжі. Серед інших тем – новини, що легітимізують окупацію Донбасу чи Криму та дискредитують українську владу. Декілька телеканалів у своїх сюжетах про події на фронті уникають називати протилежну сторону інакше як «бойовиками» і не називають Росію державою-агресором чи окупантом».

Команда, яка проводить моніторинг, також проаналізувала можливий зовнішній вплив на майбутні вибори. Команда виявила, що деякі російські пропагандистські наративи проникли в українську медіа-сферу, зокрема через онлайн-медіа. Серед них – спроби дискредитації Української Православної Церкви, української влади та деяких політиків, а також легітимізації окупації Криму та частини Донбасу. У своїх повідомленнях деякі ЗМІ, щодо яких проводився моніторинг, використовували лише російські джерела інформації, не висвітлюючи українську позицію.

Комунікаційниця ГО «Комісія з журналістської етики» Єлизавета Кузьменко, яка також є координаторкою медіамоніторингу, зазначила: «Команда, яка проводить моніторинг, виявила 16 випадків можливого порушення Кодексу журналістської етики, більшість із яких була пов'язана з порушенням стандарту  відділення фактів від коментарів,  відсутністю відокремлення  і маркування реклами від новинного контенту і порушень правил цитування соціологічних опитувань. Всі ці кейси будуть розглянуті Комісією з журналістської етики».

Метою моніторингу є надання професійної, комплексної та об'єктивної оцінки політичного різноманіття та балансу у висвітленні новин та поточних подій на 10 телеканалах та у матеріалах 8-ми інтернет-видань. Окрім цього, роль соціальних медіа під час виборів, потенційний вплив дезінформації та пропаганди, а також протидія медіастереотипам та висвітлення гендерної тематики, є іншими аспектами та показниками, включеними до моніторингу. Основною метою нашого моніторингу є інформування громадськості про поведінку ЗМІ під час виборчої кампанії і стимулювання дискусії щодо об'єктивності та якості їх роботи з висвітлення виборчих перегонів та сприяння їх дотриманню міжнародних стандартів та кращих практик щодо свободи вираження поглядів та незалежності ЗМІ.

Дані для медіамоніторингу збиралися 15 незалежними спеціалістами, які працювали повний робочий день мінімум 5 днів на тиждень.

Команда з моніторингу продовжуватиме моніторинг засобів масової інформації протягом передвиборчого періоду, щоб визначити, чи збережуться вищезазначені тенденції. Наступний звіт, де буде міститися оцінка висвітлення всієї передвиборчої кампанії у традиційних та соціальних ЗМІ, буде опублікований в останній тиждень передвиборчої кампанії. У звіті також буде приділено увагу потенційному зовнішньому впливу на вибори, а також урахуванню гендерних аспектів при медіависвітленні виборчого процесу. 

Маєте запитання чи уточнення, пишіть нам на пошту monitorelections2019@gmail.com

Завантажити звіт (українською)

Завантажити звіт (англійською)

Методологія (українською) 

Methodology (English)

Коментарі