Етичні виклики та стандарти журналістики розслідувань 28 грудня 2020

Аналітична довідка за результатами онлайн дискусії

Розслідування і розслідувачі – це нове явище для України. Воно  з’явилося не більше ніж 15-20 років тому, але вже завоювало журналістські Олімпи.  Програми розслідувань забирають майже всі міжнародні та українські журналістські премії, в усіх номінаціях, привертають велику увагу і іноді суттєво впливають на події в Україні. У 2015 році проект «Yanukovychleaks» отримав приз «Global Shining Light Award», вищу міжнародну нагороду в сфері розслідувань. В 2019 році за розслідування «Вбивство Павла» про вбивства журналіста Павла Шеремета «Слідство. Інфо» отримала золоту медаль IRE (Investigative Reporters and Editors Award) – американський «Пуліцер» журналістики розслідувань. Це визнання  професійності та професійних  підходів до розслідування.

Але чим більше впливовості та ваги, тим більше відповідальності за те, що роблять журналісти.

Часто у відповідь на звинувачення у необ’єктивності чи замовному характері окремих розслідувань звучить теза, що для цього жанру журналістики не існує стандартів. Мовляв, все дозволено. Це приводить до дуже негативних наслідків, особливо для починаючих розслідувачів та регіональних ЗМІ, де немає належного досвіду та фахових консультантів.

Саме тому Комісія з журналістської етики з допомогою визнаних фахівців вирішила проаналізувати основні правила та  практику їх застосування під час проведення та оприлюднення розслідувань. Обговорення проводилося в вигляді он-лайн дискусії, ключовими спікерами були член ради директорів  у GIJN - Global Investigative Journalism Network, відомий медіа експерт Олег Хоменок та представник проекту «Слідство.Інфо», відомий журналіст Василь Бідун, який ілюстрував свої тези конкретними відео  фрагментами з  розслідувань. Обговорювалися наступні питання:

  • Чи існують спеціальні етичні стандарти для розслідувань?
  • Приховане спостереження та використання витоків: де закінчується суспільний інтерес та починається «замкова щілина»?
  • Як не забути принцип «Не нашкодь»?

У дискусії взяли участь 45 журналістів та редакторів із регіональних та місцевих медіа України.

У результаті аналізу  обговорення та відповідей на запитання учасників можна зауважити наступне:

1. Ситуації, в які потрапляє журналіст під час розслідування, не завжди можуть оцінюватися лише с позицій права. Дуже важливі і морально-етичні орієнтири, свідома поведінка, яка не нашкодить іншим громадянам та усьому суспільству. Етика – це зведення правил, в яких журналіст приймає рішення самостійно, зважуючи на етично-моральні норми. Зокрема, на суспільну значущість ситуації, коли право суспільства знати інформацію переважає над правом зберігати її у таємниці.

Також важливе зменшення шкоди – коли журналіст публікує інформацію, він оцінює можливі наслідки для джерел, героїв, людей, що просто потрапили в кадр чи були залучені.

Третій принцип – розуміння власної  неупередженості, відсутності конфлікту інтересів.

2. Основна  різниця між журналістською етикою та  етикою в журналістиці розслідувань, а також додаткові  ризики, які виникають, це:

  • Нехарактерні для інших жанрів засоби збирання інформації ( в тому числі витоки або прихована камера, неоголошений аудіо запис), порушення приватності окремих осіб
  • Надзвичайна вразливість джерел,
  • Ризик зрозуміти все неправильно, базуючись на неповній (викривленій) інформації
  • Корисливі мотиви та бажання джерел використати автора
  • Влада та потужний супротив героїв розслідувань

3. Етичні проблеми, що  виникають, пов’язані як із методами збирання та обробки інформації,  так і з оприлюдненням результату: чи відповідає він тому, що мав на меті автор. Треба чітко розуміти мотиви та умови, на яких джерело надає вам інформацію. Необхідність застосування прихованих методів отримання інформації має бути пояснена в сюжеті, це крайня міра в журналістиці. Приділяти увагу тим, кому в результаті розслідування може бути завдано шкоди, а особливо -  неповнолітнім дітям.

4. Для того, щоб мета проведення розслідування та використання особливих методів були легітимними, існують лише наступні критерії:

  • Суспільна значущість інформації (суспільний інтерес)
  • Наявність переконливого документального або іншого доказу протиправної поведінки або наміру вчинити правопорушення
  • Відсутність можливості отримання інформації у відкритий спосіб
  • Доказ вчинення протиправних дій

5. Щоб виключити зловживання та спекуляції, важливо чітко визначити та розуміти поняття «суспільного інтересу» (не плутати з «інтересом суспільства»), що включає наступне:

•       розкриття та попередження злочинів

•       розкриття антигромадської поведінки

•       розкриття корупції та несправедливості

•       розкриття суттєвої некомпетентності и халатності

•       захист здоров'я і безпека людей

•       захист людей від введення в оману заявами або діями посадових осіб або організації

•       розкриття інформації, яка дає можливість людям приймати більш поінформоване рішення з суспільно  важливих питань

6. До основних професійних стандартів варто віднести жорстке слідування принципам:

•       Незалежність автора та редакції

•       Фактичної точності

•       Справедливості

•       Доказової бази

•       Прозорості та підзвітності

•       Права на відповідь та на відмову відповідати

•       Визнання конфлікту інтересів, якщо він є

•       Виконання досягнутої домовленості

•       Мінімізації  шкоди

Чітке дотримання цих принципів відповідає вимогам моралі  та етики, виключає дезінформацію аудиторії, зменшує ризик судових позовів, втрати репутації та довіри.

Висновки:

Наявність якісних журналістських розслідувань (ЖР) – важливий елемент демократичного суспільства. Аудиторія має право знати правду, яку від неї приховують, робити власні висновки та свідомий вибір, брати активну участь у громадському житті на основі розуміння процесів, що відбуваються. Саме тому  необхідно вдосконалювати навички тих, хто працює в цьому жанрі.

На жаль, більшість загальнонаціональних ЗМІ в Україні відчувають суттєвий вплив власників на редакційну політику, тому не завжди незалежні та неупереджені, не дотримуються професійних та етичних стандартів.

Не краща ситуація і в регіонах, де не вистачає досвідчених фахівців та консультантів. Хоча необхідність в розслідуваннях там нагальна,  локальні еліти менш прозорі та більше схильні до безконтрольності. Це особливо актуально в зв’язку з реформою місцевого самоврядування, яка значно збільшила місцеві бюджети та розширила зони відповідальності місцевої влади.

Журналісти місцевих  ЗМІ часто зацікавлені у проведенні ЖР, але не завжди знайомі з основними принципами цього жанру, з професійними та етичними стандартами.

Тому вкрай важливо  КЖЕ як органу саморегуляції проводити активну роботу з обговорення та роз’яснення наступних питань:

1.Особливості роботи журналіста при проведенні ЖР

2.Суспільний інтерес та право на приватність

3. Ризики та мінімізація шкоди

4.Захист джерел

5.Право на відповідь

В наступні періоди роботи КЖЕ варто запланувати розробку та видання методичних рекомендацій з цієї тематики для журналістів та редакцій, де системно викласти основні положення та принципи.

 

Підготовлено у рамках проєкту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США

Коментарі