До якого виду регуляції готова медіаіндустрія - саморегулювання, співрегулювання чи державне регулювання? 13 листопада 2020

Своїми думками поділилися медіаексперти та журналісти у рамках онлайн-дискусії «Регулятор та саморегуляція: як взаємодіяти на користь аудиторії?», яка відбулася 11 листопада 2020 року. Організатором обговорення виступили Комісія з журналістської етики спільно з Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення.

Учасники дискусії говорили про регулювання онлайн-медіа, репутацію ЗМІ, медіаграмотність, мотивацію до саморегуляції, межі повноважень для регулювання, саморегуляції і співрегулювання. В обговоренні взяли участь заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, голова Незалежної медійної ради Антоніна Черевко, виконавча директорка Національної асоціації медіа Катерина М’яснікова, членкиня Комісії з журналістської етики Тетяна Лебедєва. Модератором заходу був голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов. У дискусії взяли участь більш ніж 70 учасників та учасниць.

Тема саморегуляції є важливою з огляду на недавні обговорення законопроєктів про дезінформацію і про медіа, сказав на початку виступу Валентин Коваль, перший заступник голови Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення. Зокрема, мова про спільні акти узгодження про захист дітей від насилля, жорстокості тощо.Він зауважив, що в цьому контексті варто говорити про здатність регулятора впливати на забезпечення певної якості продукту – чесності, об’єктивності, певних гарантій захищеності найбільш вразливих частин аудиторії від можливого шкідливого контенту. 

«Щоби оцінити якість, часто потрібно розвинути смак. Людина тоді не здатна сприймати якісний продукт, коли її роками годували неякісним продуктом», - наголосив Андрій Куликов, Голова Комісії з журналістської етики.

«На мою думку, найголовнішою ознакою саморегуляторної організації є відсутність держави у механізмах її створення та функціонування. Єдине, що держава має робити - це визнавати такі організації, їхню роль і не заходити у ті межі, які віднесені до саморегулювання, своїми регуляторними діями чи актами», - зазначила під час обговорення виконавча директорка Незалежної Асоціації Медіа  Катерина М’яснікова. Вона також додала, що є ще гібридний вид поєднання саморегулювання та державного регулювання – співрегулювання, який передбачає делегування державою певних своїх повноважень органу, який створюється певною професією чи індустрією. Однак, воно є третім видом регулювання, який ніяк не можна змішувати з саморегулюванням, яке, на думку експертки, має бути самодостатнім і дуже активним, враховуючи нинішні українські реалії.

Максим Онопрієнко, член Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, зауважив: «Саморегуляції регіональних медіа сприятиме освітній фактор, спрямований і на виробника продукту, і на споживача. Потрібно розробляти і проводити освітні тренінгові програми, аби покращити професійний рівень наших журналістів, рівень критичного мислення глядачів. І, безумовно, саме законодавство потребує адаптації до цих медійних реалій, щоб ЗМІ стали бізнесом, а не зброєю для захисту інтересів чи то власників, чи будь-кого іншого».

«Традиційна концепція саморегулювання, або навіть і співрегулювання, базувалася на двох важливих засадничих положеннях. Перше – це репутаційна мотивація і відчуття медіа своєї соціальної відповідальності. І друге  - це бізнес-модель і те, що хороша репутація приносить фінансові дивіденди», - зазначила Антоніна Черевко, голова Незалежної медійної ради. Найбільшими викликами  само- та співрегулювання Антоніна Черевко вважає те, що мотиваційна парадигма зникла, бо медіа вже не можна назвати таким бізнесом, яким він був у 70-х роках, а також те, що негативний контент стимулює рейтинги та перегляди,  і є певна розмитість поняття «репутація медіа».

Заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук повідомила про спільну ініціативу кількох міністерств – створення державної програми з медіаграмотності, оскільки наразі така потреба в українському суспільстві є дуже гострою. Вона вважає, що галузь повинна сама організуватися, а не чекати поки пропишуть особливості саморегулювання чи співрегулювання на законодавчому рівні.

Чи готова галузь до саморегуляції, чи зможе вона повноцінно функціонувати, розмежувавши чи поєднавши усі види регулювання – це ті питання, над якими медіаіндустрії потрібно активно працювати в майбутньому.

 

Коментарі