Зустрілися з непрофесійними діями журналістів? Подайте скаргу

Видання Комісії

Звіт Комісії журналістської етики за підсумками регіональних дискусій #Журетика11 січня 2019

З жовтня по грудень 2018 року члени Комісії Журналістської Етики провели низку зустрічей з регіональними журналістами, медіаактивістами та медіаекспертами. 

Події відбулися у Краматорську, Вінниці, Львові, Чернівцях, Одесі, Харкові та Кропивницькому, та мали на меті: 

а) почути думки місцевих медіаспільнот щодо актуальних викликів

б) оцінити відповідність положень Кодексу журналістської етики актуальним проблемам медіасередовища. 

Комісією з журналістської етики (далі – КЖЕ). Загалом було охоплено більше 160 людей. У дискусіях брали участь: 

• Андрій Куликов, голова Комісії з журналістської етики, співзасновник «Громадського радіо»; 

• Олексій Погорелов, заступник голови КЖЕ, Президент Української асоціації медіабізнесу; 

• Тетяна Лебедєва, Голова наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, членкиня КЖЕ; 

• Оксана Романюк, виконавча директорка ГО «Інститут масової інформації», членкиня КЖЕ; 

• Світлана Остапа, заступниця шеф-редактора «Детектор медіа», членкиня КЖЕ; 

• Роман Якель, оглядач «Дзеркало тижня», член КЖЕ; 

• Сергій Гузь, журналіст, член КЖЕ; 

• Єлизавета Кузьменко, журналістка «Громадського радіо», сайту «Повага», колумністка «УП:Життя», комунікаційниця КЖЕ; 

• Ірина Земляна, медіаекспертка та тренерка з безпеки ГО «Інститут масової інформації», секретариня КЖЕ; 

• Марина Безкоровайна, керівниця проектів із розвитку медіа Координатора проектів ОБСЄ в Україні;

• Сюзанна Мнацаканян, керівниця проекту Ради Європи «Свобода медіа в Україні».

Про що свідчать анкетні опитування 

• В анкетуванні взяло участь 76 осіб. 

• 74% опитаних знають про Комісію з журналістської етики. 

• Більшість опитаних (86%) знають про існування Кодексу етики українського журналіста. 

• 78% вказують, що мають в редакційних політиках медіа, в яких вони працюють, положення щодо етичної журналістики. 

Анкета містила запитання щодо того, які заходи можуть бути вжиті до порушників етичних положень. 

• Більшість опитаних (34,2%) вважають, що найдієвішим покаранням для порушника журналістської етики є штраф. 

• Далі за ним йде публічний осуд (31,5%), а також осуд колег (26,3%). 

• Меншої популярності набрала пропозиція звільнення журналіста за порушення етики (18,4%). 

• Опитані також не вважають, що журналіст сам має піти з професії за порушення етики. 

• Таких, хто вважає, що покарання взагалі не потрібне – меншість (7,8%). Були і оригінальні відповіді. Наприклад, що журналісту покаранням служить власна совість, а також зобов’язати журналіста вивчити Кодекс етики українського журналіста або навчати журналістики. 

Звіт розроблено в рамках проекту Координатора проектів ОБСЄ в Україні «Подальша підтримка реформування комунальних друкованих ЗМІ та сприяння розвитку регіональної журналістики в Україні».

Матеріали для скачування
ЗВІТ pdf 599.57 КБ