Зустрілися з непрофесійними діями журналістів? Подайте скаргу

Скарга щодо матеріалів опублікованих у програмі «Слідство.Інфо» на інформаційному ресурсі «Четверта влада» 28 листопада 2017

Вирішена
Текст скарги
Звинувачується «Слідство.Інфо» та «Четверта влада»
Подавач — Кошовим Анатолієм Петровичем
Статті кодексу: #6, #8, #9
Рішення комісії 28 листопада 2017

Рішення Комісії з журналістської етики

щодо скарги Кошового А. П. проти «Слідство.Інфо» та «Четверта влада»

19 травня 2017 року Кошовий А. П. звернувся з розгорнутою скаргою щодо матеріалів опублікованих у програмі «Слідство.Інфо» та на інформаційному ресурсі «Четверта влада» до Національної спілки журналістів України з проханням розглянути її у межах компетенції та, за наявності підстав, скерувати вказану скаргу на розгляд до Комісії з журналістської етики.

Комісія уважно дослідивши оскаржувані матеріали, а також отримавши від суб’єктів оскарження пояснення та розгорнуті відповіді на скаргу (додаються до тексту рішення), дійшла до наступних висновків:

  • у жодному із зазначених матеріалів журналістами не зазначалося, що саме продемонстрована в відеоряді чи додана на фотографії автівка належить скаржнику або перебуває у його користуванні;

  • що стосується вислову про «мізерну зарплату чиновника», то такий вислів у даному контексті є оціночним судженням, що базується на досліджених фактах та інформації, що були загальнодоступними у декларації скаржника, та співставлення зазначених у вказаній декларації доходах та наявного у користуванні авто; вказаний вислів не є фактичним твердженням, якому притаманна характеристика фактичних даних та можливості доведення правдивості таких.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних,  критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема (вживання гіпербол, алегорій, сатири). У вказаних матеріалах, у оспорюваних скаржником висловах, мале місце саме оціночні судження та думки, доведення яких є неможливим за відсутності фактичних стверджень, які можна було б доказувати чи спростовувати.

Відповідальність за оціночні судження, відповідно до статті 30 Закону про інформацію, можливе за умови поширення суб’єктивних думок, які висловлені у брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує честь, гідність чи ділову репутацію – наявність таких обставин скаржником у вказаній скарзі не зазначається.

У даному випадку, журналістами в оскаржуваній частині, було висловлено думки, переконання та критичні оцінки низки певних фактів, обставин та недоліків, які, відповідно п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», будучи вираженням суб’єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. У ключі практики Європейського суду з прав людини, також хочеться згадати, що ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях відзначав значно ширшими межі допустимої критики публічних осіб, політиків та державних службовців, що виконують свої повноваження, ніж критики щодо фізичних осіб (справа Лінгенс проти Австрії; Окрема думка судді Касадеваля у справі Яновський проти Польщі).

Щодо порушення заявлених у скарзі статей Кодексу етики, Комісія відзначає наступне:

  • журналістами було подано у повній мірі інформацію щодо оцінки декларації скаржника, а також подано думку та позицію скаржника в опублікованих матеріалах;

  • журналістами не здійснювалося обробки матеріалів, текстів, заголовків задля фальсифікування змісту як у частині назви сюжету, оскільки, хоч текстуально назви сюжетів дійсно могли бути протрактовані як взаємопов’язані між собою, проте подальший виклад відеоматеріалів та розслідування та його подача чітко відмежовує дві окремі історії та журналістські матеріали; щодо зображення у відеоряді авто, яке не має відношення до скаржника – журналістами жодним чином не вказувалося, що відображена автіка має відношення до власності скаржника чи його родини;

  • факти та оціночні судження є відокремленими одне від одного у вказаних матеріалах та не вводять глядачів в оману.

Додатково Комісія відзначає, що журналістами у повній мірі було висвітлено опонентну думку у матеріалах. Крім цього, скаржник у встановленому Законом порядку не звертався з вимогою реалізації права на відповідь.

Спираючись на вищезазначене, Комісія з журналістської етики вважає наведені у скарзі обставини та звинувачення у недотриманні Етичного кодексу недостатньо обґрунтованими для прийняття рішення щодо суб’єктів скарги у вигляді однієї з передбачених Положенням про Комісію форм реагування, та приймає рішення про відмову скаржнику у його зверненні за розглядуваною скаргою.

 

Голова Комісії                                                                                                                        Андрій Куликов

 

Додатки

D:\Download\!BANERY\Logotypy\4vlada-logo-goryzont-white-notsmall.jpg

Громадська організація «Агенція журналістських розслідувань «Четверта влада»,

ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань»

Свідоцтво про державну реєстрацію інформаційного агентства:

КВ № 166-29 Р, видане 28.04.2007 Міністерством юстиції України

33010, м. Рівне, а/с 14, тел. 098 246 52 15

(0362) 43-82-03 e-mail: 4vlada.com@gmail.com, www.4vlada.com

 

Вих. № 20171120 від 20 листопада 2017 року

Комісії з журналістської етики

Доброго дня

На прохання КЖЕ надсилаю відповіді щодо скарги Кошового А. П. Відповіді стосуються не всієї полеміки, суджень, здогадок, розмірковувань і елементарного незнання законодавства, які виклав у скарзі пан Кошовий, а лише щодо конкретних тверджень і звинувачень, які стосуються РОПГО «Агентство журналістських розслідувань» (з 30 червня 2017 року – ГО «АЖР «Четверта влада»), ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань» і порталу 4vlada.com.

Щодо претензій до інформації в цій публікації: Суддя-господар з Рівного і словацький бізнес http://4vlada.com/rivne/51375

«Попри мізерну зарплату чиновника, сім’я Кошових роз’їжджає на дороговартісному авто. Пояснювати походження розкішної власності, податківець відмовляється».

«Мізерна зарплата» – оціночне судження журналіста в порівнянні з кількістю майна, яке є в родини податківця. Слово «власність» тут вжито як сукупність всього майна його родини, яким вона володіє, розпоряджається, або користується а не в значенні юридичного терміну в Цивільному кодексі. Це журналістський матеріал, а не процесуальний документ.

Згідно із ст. 30 Закону України «Про інформацію» визначає поняття оціночних суджень. Оціночні судження, які не підлягають спростуванню, та засновані на документальних підтвердженнях.

Крім того, право на свободу висловлювання захищається статтею 10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Спростуванню підлягають тільки відомості про факт, який вигаданий, який не дійсний, явище яке відбулося насправді, а не оцінки, які мають під собою в достатній кількості фактичного підґрунтя.

Твердження посадовця щодо того, що висловом про мізерну зарплату відбувається його дискримінація за соціальним походженням – надумані і бездоказові. Європейський суд з прав людини дає визначення дискримінації: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об’єктивного і розумного виправдання», тобто, якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети».

Тим більш дивним звучить твердження у соціальній дискримінації від посадовця, дружина якого користується (як він і зазначив у декларації) автівкою, вартість якої дорівнює кільком річним доходам сім’ї.

Відповідь щодо претензії: «В даному сюжеті вказані ствердження журналіста звучать після слів «… сім’я Кошових роз’їжджає на дороговартісному авто» на фоні автомобіля розміщеного на службовій стоянці з місця моєї роботи. Тобто відеосюжет з автомобілем на фоні ГУ ДФС у Волинській області безпосередньо пов'язаний з цими словами журналіста з яких слідує що я «податківець» користуюсь цим авто, воно належить мені (застосовано слово «власність»), але пояснювати походження власності відмовляюсь.

В сюжеті демонструється авто з прихованими номерними знаками, що не дає можливості ідентифікувати його та його належність певній особі. В сюжеті відсутня будь-яка вказівка, що саме демонстроване авто належить або перебуває у користуванні сім’ї Кошових. Ймовірно, що при монтажі програми таж сама модель авто під стінами ДФС була використана для ілюстрації, без жодної вказівки, що мова саме про це авто. Точно так само для ілюстрації можна було використати значок і решітку ауді – це не означатиме що показаний значок і решітка саме того автомобіля.

Щодо претензій чому в блозі журналіста «Волинський податківець відмовився спілкуватися з журналістом, бо ЗМІ зареєстрував Лавриновична» http://4vlada.com/blogs/964/51421 порталі «Четверта влада» не використані всі пів години розмови.

Жоден закон і етичний кодекс не зобов’язує подавати в матеріал, а особливо блог всієї зібраної інформації. Блог це справа автора блогу. Однак на моє переконання цей блог свідчить про те, що автор, який був обмежений хронометражем програми намагається навпаки надати читачам більш повну інформацію про суспільно-важливі події, які він знайшов під час основного журналістського розслідування. Водночас автор дав можливість посадовцю Кошовому більш детально пояснити свою позицію, а читачам дати можливість оцінити поведінку і висловлювання пана Кошового.

Щодо претензій до матеріалу Сім’я волинського податківця-борця з відмиванням грошей їздить на дорогій іномарці, записаній на тещу-пенсіонерку http://4vlada.com/volin/51412

В матеріалі під фото автомобіля чітко вказано: Так виглядає Audi Q5 2012 року випуску. Ілюстраційне фото із wikimedia.org. І ніде не вказано, що це саме те авто, яким користуються Кошові. Тому жодного викривлення інформації немає.

Заблюрені обличчя дітей згідно із пунктом 18 Кодексу «Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми».

Щодо порушення п. 6 Кодексу етики журналіста можу пояснити наступне. Журналістами не порушено цей пункт, оскільки: інформація про заробітну плату службовця отримана з офіційного та відкритого джерела – декларації, розміщеної на офіційному сайті НАЗК; всі викладені у публікаціях фактичні обставини підтверджуються згідно з даними декларації та не заперечуються самим скаржником. Однак, скаржиник надає більш детальне пояснення цим фактам.

П. 8 Кодексу не було порушено, оскільки журналістами було використано фото з відкритих джерел (автомобіля) та зазначено джерело, відсутні ознаки, які б дозволили різночитання стосовно марки автомобіля, журналіст не стверджував, що саме це авто належить дружині скаржника, але марка авто була відповідною.

Пункт 9 порушено не було, оскільки:

  • розслідування про суддю Торчинюка;

  • скаржник та його дружина згадуються у сюжеті як родичі судді, – як непрямий доказ того, що автомобілі у матері судді Торчинюка не могли з’явитися від цих родичів;

  • журналіст належно виконав свої обов’язки щодо перевірки інформації, в сюжеті є згадка про те, чим займався Торчинюк до того, як став суддею;

  • жодних звинувачень на адресу Кошового та його родини у публікаціях не допущено, однак, журналісти справді цікавились походженням майна родини, оскільки вартість автомобіля перевищує річний дохід сім’ї, відповідно таке питання правомірне та обгрунтоване;

  • відповідь судді та його дружини опублікована.

 

Журналіст добросовісноа виконував свої обов’язки відповідно до ст. 25 Закону про інформацію – збирав інформацію у відкритий спосіб, представлявся належним чином, щоб у скаржника не було сумнівів стосовно того, що він є журналістом, а відповідно збирає та поширює інформацію для аудиторії.

На жаль, скарга пана Кошового містить 22 сторінки «лірики», а кілька твердженнь не підкріплені доказами і це можна побачити, переглянувши журналістські матеріали, які вказані в скарзі.

Інформація, викладена в публікаціях і програмі щодо судді і податківця передана в НАБУ, НАЗК і ГПУ з юридичним супроводом проекту «Тисни» https://bihus.info/projects/push і досі розгляд всіх скарг не завершився.

Скаржник також звертався до проекту «Слідство.Інфо» і отримав вичерпну обґрунтовану відповідь на свої претензії.

Претензії чому інформагентства немає в електронному реєстрі варто виставляти відповідальним за цей реєстр. Водночас при великому бажанні скаржника отримати інформацію про реєстрацію інформагентства він може скористатись інформаційним запитом в Мінюст.

Якщо виникнуть конкретні запитання, радо відповім.

З повагою, головний редактор Агенції журналістських розслідувань «Четверта влада» Володимир Торбіч

 

 

Голові  Національної

спілки журналістів України (НСЖУ)

Томіленку С.А.

 

01001, м.Київ, вул Хрещатик 27-А

stomilenko@nsju.org

Кошового А. П.

Волинська обл.

м. Луцьк

вул. Новочерчицька 67/б, кв2,

ел.почта: koshovyy11@ukr.net

тел.: 72 42 67

                                        моб.: 0999143102

                                          

                               

СКАРГА

«Щодо ознак порушення Кодексу етики»

 

Я, Кошовий Анатолій Петрович, звертаюсь з скаргою щодо сюжету відносно мене, оприлюдненого в програмі "Слідство.Інфо" та розміщеного за адресою  http://1tv.com.ua/video/16184/load 19 квітня  2017 з назвою  «Вбивство Вороненкова та Бізнес судді»  та матеріалів розміщених за адресами http://4vlada.com/rivne/51375; http://4vlada.com/volin/51412; http://4vlada.com/blogs/964/514214, які безпосередньо мають відношення до вищевказаного сюжету з  інформацією відносно мене, яку я рахую недостовірною і такою що безпідставно дискредитує мене як громадянина та державного службовця, а також з скаргою щодо можливих протиправних дій Рівненська обласна правозахисна громадська організація «Агентство журналістських розслідувань»(код ЄДРПОУ 34580596 м. Рівне), яке будучі реципієнтом міжнародних грандів, бенефіціаром яких є Державний комітет телебачення і радіомовлення,  використовує для збору та оприлюднення інформації реквізити інформаційного агентства ІА «РІВНЕНСЬКЕ АГЕНТСТВО ЖУРНАЛІСТСЬКИХ РОЗСЛІДУВАНЬ» законність реєстрації якого викликає сумнів в зв’язку з відсутністю в Державному реєстрі відомостей щодо свідоцтва на право здійснення діяльності в сфері інформаційних відносин.

Коротко по обставин які спричинили до подання даної скарги.

На державній службі я працюю з 1997 року  з незначною перервою, по даний час. За цей час ніколи не спілкувався з мас-медіа по особистих питаннях. Інколи звертались журналісти, але згідно регламенту я пропонував їм  контактувати з  відповідним підрозділом  «прес центром»  служби.

Одного дня на службовий телефон до мене зателефонувала невідома особа, представившись журналістом  Рівненського агентства журналістських розслідувань  4 влада  Горбач Юрій.

На початку розмови  я  запропонував йому звернутись в прес-центр, але він повідомив що має до мене особисті, а не робочі питання. Зокрема питання стосувались моєї декларації державного службовця, а саме  автомобіля. В телефонному режимі я пояснив зміст декларації, що автомобіль не належить мені чи членам моєї сім’ї. Право власності на автомобіль належить мамі дружини (надалі – «теща»…. надіюсь що це не образливо), а автомобіль  перебуває в користуванні дружини і відповідно до законодавства я зобов’язаний його задекларувати. При цьому, наскільки я зрозумів його цікавило питання де мама моєї дружини взяла таке авто. Я йому намагався пояснити, що не можу використовувати службове становище для перевірки майна яке не належить членам моєї сім’ї. Для цього є компетентні органи. Намагався також пояснити що мама дружини не завжди була «одинока пенсіонерка». Що в моєї дружини був батько, який на жаль помер. Але наскільки я зрозумів це його не  цікавило і інших питань він не задавав.

Але при цьому  журналіст дуже  наполягав на особистій зустрічі тому що в нього є питання, які незручно виясняти  в телефонному режимі.

Враховуючі значну кількість різних провокацій відносно державних службовців це мене дуже «насторожило», адже  я надав відповіді на питання які його цікавили, а більше питань він не задавав.

В робочій час я не маю можливості спілкуватись по особистих питаннях тому домовились зустрітись в обідню перерву.

При цьому, не маючи уяви що це за видання, я «промоніторив» засоби  інтернет ресурсів та порадившись з колегами  прийшов до висновку що з такими  «мас - медіа» зустрічатись немає змісту, тим більше що я надав відповіді на питання які його цікавили.

З метою вияснити що це за ЗМІ мною було здійснено засобами інтернет ресурсів пошук відповідної інформації, але в  Державному реєстрі друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності (http://dzmi.informjust.ua/) інформації щодо свідоцтва про державну реєстрацію такого агентства мною не було знайдено.

На сайті даного агентства, від імені якого представився журналіст Юрій Горбач, посилання на реквізити чи копію свідоцтва  про державну реєстрацію інформаційного агентства також відсутні, а є лише наводиться наступне посилання: «ІА «РІВНЕНСЬКЕ АГЕНТСТВО ЖУРНАЛІСТСЬКИХ РОЗСЛІДУВАНЬ»Інформаційне агентство зареєстроване 28 квітня 2007 року Міністерством юстиції України. Засновник інформаційного агентства – Рівненська обласна правозахисна громадська організація «Агентство журналістських розслідувань». Головний редактор інформагентства – Володимир Торбіч.Поштова адреса: м. Рівне, 33010, а/с 14. Телефон: 066 257 13 31, 093 935 68 68, (0362) 43 82 03  E-mail: rivneazur@gmail.com  …».

Засобами Google мною знайдено лише інформацію щодо наказу Міністерством юстиції України від 28.04.2007р (додаток № 1). Але за змістом даний документ не є свідоцтвом про державну реєстрацію.

Порядок видачі свідоцтва передбачено пунктами 6.7-6.10. Положення про державну реєстрацію інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності (Наказ Міністерства юстиції України від 21.02.2006  № 12/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 23.04.2007 № 194/5), зокрема:

6.7. Мін'юст протягом п'яти днів з дня підписання наказу направляє засновнику (співзасновникам) листа за підписом начальника Управління, у якому інформує про прийняте рішення, указує на необхідність сплати протягом визначеного в цьому пункті часу реєстраційного збору, зазначає суму реєстраційного збору та банківські реквізити.

Мін'юст надсилає лист на юридичну адресу засновника (співзасновників) або на іншу адресу, вказану в заяві.

6.8. Засновник (співзасновники) сплачує реєстраційний збір протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання листа.

6.9. Відомості про зареєстровані (перереєстровані) інформагентства вносяться до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності в порядку, установленому Положенням про цей реєстр.

6.10. Свідоцтво про державну реєстрацію інформагентства видається засновнику (співзасновникам) або його уповноваженому представнику після надання відповідного платіжного документа, який залишається у Мін'юсті.

Згідно ст. 12  Закону України «Про інформацію» від 28 лютого 1995 року N 74/95-ВР   усі інформаційні агентства підлягають державній реєстрації, яка відповідно ст.16 даного Закону підтверджується свідоцтвом.

Таким чином я прийшов до висновку що наявність наказу без проведення подальших процедур по отриманню свідоцтва  ще не є фактом підтвердженням державної реєстрації інформаційного агентства.

При цьому мне інтригувала думка: « Що це за агентство та щ ж він насправді хотів від мене почути? Адже по декларації я йому все пояснив. Що за питання можуть бути у журналіста, які він не хоче з’ясовувати в телефонній розмові?».

Я не психолог, але мені за 50 і маю певний досвід. Попередивши службу внутрішньої безпеки  я вирішив йому зателефонувати для  з’ясування що це за видання від імені якого він представився та поставити декілька  питань щодо їх діяльності і таким чином ввійти з ним в дискусію та  вияснити справжні його наміри спілкування та прохання про особисту зустріч зі мною.

Це спрацювало.  Після того як  в телефонній розмові я почав говорити  про реєстрацію громадського об’єднання Лавриновичем, та з’ясовувати власників видання і  хто його фінансує, а також запитав  чому відсутня підтримка громадськості (згідно їх звіту внески громадян 40 грн. за 1 півріччя 2015 року) та висловив свої побоювання щодо відео зйомок з агентством статус якого мені невідомий,  розмову між нами журналіст перевів в  «словесну перепалку», в завершення якої  він емоційно висловився про те що я мабуть не хочу з ним зустрічатись тому що мій «швагро» суддя, а автомобіль я записав на «тещу» і не хочу пояснювати звідки у мене таке майно???!!!. До речі, в своїй публікації він чомусь не оприлюднив  цих своїх емоційних слів.

Таким чином я переконався що дійсні мотиви розмови та зустрічі зі мною це «прив’язати» мене через дружину до її брата та імовірно змонтувати якийсь черговий  «сюжет» тому що про брата дружини в минулих роках  він вже неодноразово готував сюжети.

Вибачте мене, я не психолог і не знавець етики журналіста, але який «д…» ( маю на увазі розумна людина) буде зустрічатись з «журналістом» коли статус інформаційного агентства, яке він представляє, невизначений, який дискусію перетворює на словесну «перепалку», не контролює своїх висловів та  має якісь питання, які він вважає що їх що не можна озвучувати по телефону і при цьому судячи з його мови, має наперед вибудувану версію сюжету для якої йому непотрібні  мої відповіді на питання, а лише  «картинка» зі мною.

Такі мої припущення підтверджуються наступним.

Колеги мені розповіли що після того як зустріч не відбулась, він ще з кимось ходив  навколо приміщення ГУ ДФС у Волинській області та шукав авто, яке з його слів належить мені , але як він стверджує я «записав на тещу».

Імовірно до таких дій його спонукало те що на стоянці ГУ ДФС в області дійсно постійно перебуває авто подібне з тим яке перебуває в користуванні моєї дружини  що вказано в  декларації. Мабуть будучи впевненим що дане авто належить мені і користуюсь ним я, йому імовірно дуже  хотілось зробити фото чи відео зі мною на фоні цього авто. Але він помилився. Хто насправді користується тим авто що постійно перебуває на службовій стоянці, я розповім пізніше.

Колеги мені також розповіли що він ще раніше проводив  відеозйомку  даного  ауді Q5,  яке до обіду( приблизно в період  коли я з ним розмовляв) було припарковано біля головного входу до ГУ ДФС у Волинській області, а після обіду (коли не відбулось моє «позування» на фоні авто) дане авто було припарковано вже на іншій стоянці, яка знаходиться з тильної сторони  службового приміщення. В зв’язку з цим у його  уяві мабуть  виникла думка що «податківець» ховається від нього та приховує своє авто.  При цьому, він з іншим кореспондентом сидів там на бордюрі біля автомобіля, яким вони приїхали та ймовірно чекали на мене що я сяду за кермо даного авто. При цьому не дочекавшись мене, вони припинили спостереження за об’єктом (автомобілем) та поїхали. На наступний день він  знову ходив біля приміщення та щось вичікував на стоянці. Мені вже більше він не телефонував та зустрітись не пропонував.  Докази кому насправді належить і хто користується тим авто,  сюжет з яким він надав «Слідство.Інфо» я наведу нижче по тексту.

Виникає питання , якщо не склалась мова зі мною то невже він не міг спитати у співробітників нашого відомчого «прес центру» чиє авто  було припарковане  на стоянці ?  Він же їх знає тому що  в них же взяв номер мого телефону.

Інколи після роботи  мене додому  підвозить дружина, але вона ніколи не паркувала  авто в робочий час на службовій стоянці тому що не є працівником нашого відомства. Всі співробітники це добре знають, але ж він чомусь нікого не спитав та не перевірив свої «домисли» відносно цього авто.

При цьому, через декілька днів він телефонував дружині і розпитував чому я від нього «ховаюсь» та де могла взяти її мама таке авто і чому в мами багато автомобілів, адже їй 68 років?

В розмові з ним дружина пояснила причини походження в моїй декларації автомобіля, а також повідомила про те що я навіть не маю посвідчення водія, а не то що автомобіля. Але в програмі "Слідство.Інфо"  ці слова дружини, що я не маю посвідчення водія  чомусь не озвучені.

На мою думку вищевказані слова дружини не озвучені з тих причин що в такому б разі «розвалилася» їх версія щодо мого автомобіля, як вони оприлюднили це в програмі Дмитра Гнапа.

Тобто готуючи з Дмитром Гнапом та/або можливо іншими редакторами  нижчеописаний сюжет, він знав про те що  автомобілем  я навіть теоретично не можу користуватись. Але ж він нікому не повірив та не перевірив ці обставини.

Якби я знав чим це завершиться, я можливо б сам йому зателефонував і повідомив про те що він «знайшов»  зовсім не те авто яким користується моя дружина, а я навіть не маю посвідчення водія і на роботу в основному добираюсь громадським транспортом.

Але сталось так як сталось. Згодом по телебаченню та за  адресою  http://1tv.com.ua/video/16184/load (PrintScrn витягів з хвилинами початку окремого сюжету про мене додаються в додатках 2 та 3), було розміщено матеріали "Слідство.Інфо"  з  інформацією відносно мене,  яку я рахую недостовірною та такою що безпідставно дискредитує мене як громадянина та державного службовця.

Прошу не лякатись з назви, бо я сам злякався коли прочитав назву  «Вбивство Вороненкова та Бізнес судді».  Коли мені про це сказали колеги то відразу не повірив, а думав що це жарт.

Спочатку я думав що між назвами проставлена крапка (два сюжети в одній програмі), але виявилось що не крапка, а слово «ТА» . Тобто «штучна прив’язка» подій одного сюжету  з іншим чи як це назвати навіть не знаю. До речі  в youtub за адресою  https://www.youtube.com/watch?v=h8P-ktg_5kE в назві сюжету "Слідство.Інфо" #126 від 19.04.2017: Вбивство Воронєнкова - Бізнес судді,  замість слова ТА проставлено тире. Чому не крапка ? Адже два різні сюжети. Ми ж всі розуміємо  для чого використовуються  слово "Та", "тире". Навіщо вони їх застосували ? Це щось мені нагадує маркетинговий "хід" в супермаркеті, коли скотчем примотують неліквіди до порівняно непоганих товарів з гарною назвою і потім продають за "акційними" цінами.

Бігло проглянувши сюжети я не побачив і не почув нічого нового. Але колеги порадили детальніше переглянути, вчитатись та вслухатись в зміст інформації.

Переглянуте мене не тільки здивувало, а і шокувало.

Зокрема в даній програмі, разом зі словами «журналіста»: «ауді користується сестра судді Кошова І.Г.»  демонструється  відео з автомобілем  на стоянці  ГУ ДФС у Волинській області.

Після титрів окремих витягів з моїх пояснень, звучать слова Юрія Горбача: «Попри мізерну зарплату чиновника, сім’я Кошових роз’їжджає на дороговартісному авто. Пояснювати походження розкішної власності, податківець відмовляється».

Прошу уважно вчитатись в зміст цих слів. Все це  розміщено та озвучено на фоні кадрів з авто ауді Q5та приміщення де я працюю.

Я відразу впізнав що це те авто за яким вони(журналісти) так довго «полювали» і бажали зробити зі мною сюжет на його фоні.  Хто насправді ним користується я  напишу нижче.

Тобто шляхом демонстрації та озвучення на фоні ГУ ДФС у Волинській області недостовірної інформації про те що  припаркований там автомобіль належить мені, але походження якого я відмовляюсь пояснювати, нав’язується думка щодо  можливих причинно-наслідкових зв’язків між «вбивством», «бізнесом» і мною.

Ще раз прошу звернути увагу на слова, які звучать на фоні цих «картинок»  з  авто, а саме: «Пояснювати походження розкішної власності податківець відмовляється...».

Тобто зі змісту слів журналіста та сюжету, у глядачів виникає думка що  розміщений там автомобіль це моя «розкішна власність», яка стоїть біля мого місця роботи (тобто я керую цим авто), але його приховую та пояснювати походження відмовляюсь.  А тут ще Вбивство Вороненкова!  ЖАХ що творять податківці !!!

Мабуть для того що б «змонтувати» гарну «картинку» і «кинути тінь» на мене, що нібито я насправді є власником авто, але при цьому походження даного авто я  приховую «записавши на тещу»,  а також ввести в оману редакцію (мабуть для того щоб погодити розміщення даного сюжету в ефірі), а також ймовірно ввести в оману глядачів та звести наклеп на мене,  було  використано вищевказані коментарі кореспондента та відео з недостовірною інформацією з авто на фоні ГУ ДФС у Волинській області.

Після перегляду даного сюжету, у глядачів, моїх колег по роботі та знайомих, імовірно виникло безліч думок та питань щодо можливої  «причетності» мене до  подій  об’єднаних гучною назвою «Вбивство Вороненкова та Бізнес судді»!!!.

Колеги по роботі та всі хто знає як живе моя сім’я, імовірно  жартують з мене щодо цього сюжету…., надіюсь що дійсно щиро жартують, а може дехто і  «злорадствує».  Але уявіть собі що подумали  громадяни,  які цього не знають, але  переглянуть даний сюжет з такою назвою  та такими коментарями про мене???

Ті хто мене мало знає мабуть думають що я "брехун" , адже я всім пояснював що автомобіль не належить моїй сім’ї, але виходячи зі змісту сюжету та слів журналіста це моє авто, яке я записав на «тещу» вказавши в декларації недостовірну інформацію.

Враховуючи вищевикладене, завдяки «майстерності дослідників журналістів», я змушений постійно пояснювати що до «вбивства» та «бізнесу» не маю ніякого відношення, а автомобіль не належить мені чи членам моєї сім’ї, але  я як державний службовець, зобов’язаний декларувати не тільки майно яке перебуває у власності моєї сім’ї, а також майно яке перебуває у користуванні.

До речі, дружина була проти такого декларування тому що наразі вона користується  Ауді, а згодом може бути і інше авто так як  її родина заможна і у власності має певну кількість різних автомобілів про що вона пояснювала журналісту. За згодою, в даному випадку мами, так як тато на жаль в минулому році помер, дружина може користуватися авто і не лише цим.

Я не фахівець у сфері мас-медіа, але після перегляду вказаних «сюжетів» у мене склалось враження що окремі «журналісти» відчуваючи безкарність за свої неправдиві «репортажі» та «сюжети» допускають різного роду домисли спотворюючи дійсність та вводять в оману громадськість щоб підвищити «рейтинги» організації яку вони представляють та догодити власникам такого видання(маю на увазі Рівненське громадське об’єднання та «Слідство.Інфо»), порушуючи при цьому Правила етики журналіста та міжнародної  Декларації принципів поведінки маючі при цьому за мету хоч якось «прозвітуватись» за використання коштів міжнародних грандів .

На мою думку  це відбувається завдяки тому що окремі державні службовці  мабуть мають що приховувати і зв’язку з цим не звертаються в редакції та суди щоб спростувати такі сюжети, а можливо навіть входять в зговір з такими журналістами, щоб «відкупитись» від подальших сюжетів.

Але це не про мене. Мені немає що приховувати. Спочатку в мене появилась відраза до всіх таких мас медіа, хоча за репортажі про анексію Криму  я позитивно ставлюсь до Дмитра Гнапа та дівчини Ані - журналістки що була там з ним.  Але яким чином Горбач Юрій переконав Дмитра Гнапа розмістити в "Слідство.Інфо"  такий «сюжет» про мене?

Цікаво, але так співпало що саме після обрання нового Голови  вийшов в ефір такий сюжет і першим його оприлюднив  саме  1tv.com.ua, а не місцеве інтернет видання 4 влада. З відповідним зверненням про спростування інформації я звернувся особисто до Зурабі Аласанія. Але поки що відповіді немає.

Вже після мого звернення на сайті за адресою http://4vlada.com/volin/51412 Сім’я волинського податківця-борця з відмиванням грошей їздить на дорогій іномарці, записаній на тещу-пенсіонерку (додаток №4) була розміщена чергова публікація з таким же сюжетом про бізнес Рівненського судді та мене. При цьому  на фоні ГУ ДФС у Волинській області та фото моєї дружини і мене з дітьми , невідомо якої давності (мабуть журналіст знайшов в «однокласниках»), було замінено зображення  автомобіля на інше з посиланням вже на фото авто з вікіпедії (до речі дружина користується не такою моделлю ауді Q5). В даному сюжеті на відміну від сюжету на "Слідство.Інфо"  вже більш детально наведена   телефонна розмова з дружиною в тому числі її слова що я не маю посвідчення водія.

Згодом за адресою 4vlada.com/blogs/964/514214 (додаток №5) з’явилась публікація «Волинський податківець  відмовився спілкуватися з журналістом, бо ЗМІ зареєстрував Лавринович » майже, але не повним  текстом моєї розмови з журналістом на фоні фото де я зважував щуку, яку я зловив декілька років тому. «Прикольна» була історія з щукою. Так співпало що я її зловив на спінінг десь в 2013 році на нашій місцевій річці Стир  після того як десь в себе щуку зловив Путін.  Але чомусь розміри і вага щуки Путіна (судячи з інформації мас медіа 20кг) в сюжеті https://www.youtube.com/watch?v=ZxrBmYVa52c  не відповідали на мій погляд пропорціям в порівнянні з «моєю» щукою, яка заважила десь біля 8 кг. До речі після відео з щукою Путіна  (мабуть автори зрозуміли що не може бути така вага при такому розмірі) появились сюжети вже з іншою  більшою за розміром щукою, яка дійсно могла важити 20 кг. Дружина моє фото з вагою і розміром щуки розмістила в «однокласниках» щоб наш кум (любить рибалку) «оцінив» улов та пропорції ваги і розміру «моєї» щуки з розмірами і вагою «щуки» яку зловив  Путін. Я думав що це фото вже десь втрачено, але молодці «журналісти дослідники»… знайшли. Але про це я  просто так…«лірика».

Не відволікаючи Вас від теми скарги, прошу звернути увагу на окремі моменти цих  публікацій на мою думку є доказами умисного спотворення інформації  та зведення на мене наклепу, а саме:

1. В публікації http://4vlada.com/volin/51412 порівняно з сюжетом Слідство Інфо http://1tv.com.ua/video/16184/load  замінено фото автомобіля на інше з вікіпедії та оприлюднено розмову з моєю дружиною, яка відбулась ще до виходу в ефір сюжету "Слідство.Інфо"  з авто на фоні службового приміщення ГУ ДФС у Волинській області. В оприлюдненій розмові на http://4vlada.com/volin/51412 моя дружина пояснює «журналісту» що її чоловік( тобто я) не має навіть посвідчення водія не то що автомобіля. Тобто це підтверджує те що журналіст ще до розміщення сюжету на 1tv.com.ua вже був інформований відносно так званого «мого» автомобіля. Між тим, з невідомих причин, журналіст  чомусь цей факт  мабуть приховав від редакції  1tv.com.ua, а згодом, імовірно довідавшись з «таємних джерел»  що це дійсно не «той»  автомобіль, в сюжеті http://4vlada.com/volin/51412 замінив фото на авто з вікіпедії.

2.В публікації моєї розмови з журналістом 4vlada.com/blogs/964/514214«Волинський податківець  відмовився спілкуватися з журналістом, бо ЗМІ зареєстрував Лавринович» чомусь не наведено весь текст розмови. Зокрема не опубліковані його слова, коли він імовірно образився на мене за питання по так зване Рівненське агентство журналістських розслідувань та Лавриновича. Чомусь він не опублікував  повний текс дискусії  в кінці якої  він емоційно заявив  що мабуть я не хочу з ним зустрічатись бо мій швагро суддя, а автомобіль я записав на тещу.

При цьому в завершенні даної публікації  він знову дає коментарі «…Тому аби його фото не потрапляли в пресу, йому треба було влаштуватися на іншу роботу, а оскільки все склалося так, як слалося, громадяни мають знати звідки у його сім’ї майно, яке не відповідає доходам».

Тобто знову стверджує що моя сім’я має майно, яке не відповідає доходам.

Цими словами він підтверджує зміст своїх слів озвучених в сюжеті "Слідство.Інфо", а саме: "Пояснювати походження розкішної власності податківець відмовляється".

Виникає питання на підставі яких доказів та фактів він робить таке ствердження мою власність?

Або він дійсно не розуміє  різниці між загальновідомими поняттями «рідня», «члени сім’ї», або  удає з себе  «д…» (маю на увазі дуже розумного «журналіста») ?  Ці його слова про мою власність на мою думку вже не натяк чи оціночне судження, а пряме безпідставне звинувачення мене в недостовірній декларації, так як з змісту вищевказаних сюжетів та слів журналіста, він стверджує що автомобіль це моя розкішна власність.

3. Згодом з’явилася ще одна публікація http://4vlada.com/rivne/51435 04.05.2017, 18:04 (додаток 6), але вже відносно іншого співробітника ГУ ДФС в області, якій дійсно користується  тим авто на фоні якого звинуватили мене що я маю у власності авто але відмовляюсь пояснювати походження його походження .

  А зараз прошу порівняти відео з нібито «моїм»  автомобілем  з трансляції  програми http://1tv.com.ua/video/16184/load «Вбивство Вороненкова та Бізнес судді» від 19 квітня  та  фото автомобіля  розміщеним на http://4vlada.com/rivne/51435 з назвою «Керівник волинської екс-податкової міліції їздить на «Audi Q5» 86-річної бабусі». Не треба бути спеціалістом щоб з’ясувати що  це один і той же автомобіль.

Я думаю, що Вам все стало зрозуміло як монтувався сюжет для "Слідство.Інфо"  на фоні якого озвучена недостовірна  інформація  для того щоб умисно  звести наклеп на мене.

Такі маніпуляції чомусь мені нагадали сюжети з вагою та розміром щуки, яку зловив Путін.

Таким чином майже місяць часу  необхідно було «розслідувачу» щоб вияснити хто насправді користується автомобілем Audi Q5, який постійно перебуває на стоянці ГУ ДФС у Волинській області.

Що можу сказати…«Молодець журналіст»! «Змонтував» недостовірний сюжет, наговорив казна що про мене, ввівши в оману редакцію державного каналу та глядачів, потім нібито почав виправдовуватись, розмістивши свої розмови з моєю дружиною та мною, але при цьому знов надав недостовірну інформацію щодо невідповідності мого майна доходам і згодом розмістив публікацію  з дійсним користувачем авто, але не спростував того що раніше він говорив неправду навіть не усвідомлюючи при цьому, що він сам же задокументував свої дії з ознаками умисного поширення недостовірної інформації та інші дії, які на мою думку є не просто оціночними судженнями чи припущеннями журналіста, а діями пов’язаними з порушенням Кодексу етики українського журналіста та зведенням наклепу!

Вчиняючи такі дії він мабуть і гадки не мав що я буду скаржитись, а імовірно думав що я «прибіжу» до нього і буду просити щоб в подальшому не зачіпав мене та мою сім’ю в своїх публікаціях, як мабуть його привчили інші, як він їх називає «чиновники».

Я терплячій, але вищевикладене  мене трохи «дістало».

Такої образи і безпідставних звинувачень я не відчував давно.

Вони (ті хто готував вищевказані матеріали відносно мене), мабуть навіть не можуть припустити що «податківець» може жити на заробітну плату державного службовця, яку вони називають «мізерною».  Вони в свої 20 з чим то років мабуть не уявляють що люди про яких вони «пишуть», в тому числі і я, працювали та заробляли кошти  все життя і не лише на державній службі. В тому числі  працювали і в 90 роки коли інфляція досягла таких масштабів що наприклад, набувши у власність майно в борг, можливо було за нього розрахуватись згодом лише за місячну зарплату, або взяти кредит, купити майно і погасити за зарплату. А він знає що до роботи в податковій я працював головним бухгалтером  автотранспортного об’єднання  обласного значення?. Він розуміє яка мене була заробітна плата і фінансові можливості з інфляцією 90-х? Чи від думає що я весь час був державним службовцем. А чи він цікавився тим  що в минулих роках, до скорочення штатної чисельності, я працював начальником управління в податковій службі і заробітна плата в порівнянні з курсом та купівельною спроможністю була значно вищою?  А він що, думає що моя дружина ніколи не працювала?

Незрозуміло якими він оперував фактами стверджуючи  що моя сім’я має у власності майно яке не відповідає доходам.

Які в нього є підстави звертатись до громадян  з своїм неправдивим ствердженням що  моя сім’я має майно яке не відповідає доходам і доносити до громадськості наклеп на мою сім’ю, ще раз цитую його слова з публікації 4vlada.com/blogs/964/514214«Волинський податківець  відмовився спілкуватися з журналістом, бо ЗМІ зареєстрував Лавринович»: «… а оскільки все склалося так, як слалося, громадяни мають знати звідки у його сім’ї майно, яке не відповідає доходам».

Він же в навіть в самій назві публікації говорить неправду про те що  я відмовився спілкуватись із за Лавриновича. Адже в телефонному режимі я надавав відповіді на питання які його цікавили і не відмовлявся від інших питань, але ж він мені їх не ставив. Після того як він замість запитань до мене, перетворив розмову в словесну перепалку та емоційно заявив що брат моєї дружини  суддя, а автомобіль я записав на тещу, звісно що я  не мав бажання  про зустріч з «позуванням» на камеру. Ще раз наголошую, я не відмовлявся від відповіді на його питання і два рази з ним спілкувався по телефону. Але вибачте мене, «позувати» на камеру на фоні авто за кермом якого я ніколи не був та яке не належить мені, бажання я не маю.

Прошу уважно ще раз прочитати зміст даної публікації 4vlada.com/blogs/964/514214. Хоча він не навів повний текст телефонної розмови, але навіть з тих епізодів зрозуміло що він не був налаштований до спілкування, а лише хотів зняти відео на фоні авто та «мильних бульок», маючи вже наперед неправдиву версію щодо «мого» автомобіля записаного на «тещу».

А чи вони (ті хто таке публікує і питає про статки сім’ї мами моєї дружини) їздили в 90-х за кордон ( Югославія, Польща, та інш. країни) з сумками, вага яких «обриває» руки, з залізяччям,електротоварами і т.п. на той час радянськими «дефіцитами»,  для того щоб купляти там «модні шмотки» і потім перепродавати, або на північ Росії їздили, або «ганяли» з закордону бувші у використанні авто, а потім днями і ночами доводили їх до пуття щоб продати ???  Хто в ті часи мав бажання то міг заробити чесним тяжким трудом певний капітал бо життя змушувало це робити. Хто лінувався то мабуть зараз думає, а де ж то вони гроші взяли?  Батьки весь час тяжко працювали.

Але мабуть за це, а також те   що я  не маю права пояснювати йому звідки в батьків моєї дружини майно, журналіст  образився на мене. При цьому він мабуть навіть і не подував про те чи маю  я моральне чи службове право коментувати життя та майно рідні моєї дружини ???.

Він що, хотів щоб я використавши службове становище  почав збирати та оприлюднювати службову інформацію щодо доходів та витрат осіб які не є членами моєї сім’ї  відповідаючи на його питання звідки в них майно?

Він же позиціонує себе як журналіст антикорупційної організації і при цьому вдає що нібито не знає про поняття «конфлікт інтересів», яке поширюється на мене як державного службовця?

Він що не знає що я співробітник служби яка має інформацію про доходи і витрати суб’єктів, але така інформація може використовуватись лише в службових цілях. Він що не розуміє що мої коментарі в засобах масової інформації відносно майна будь якої особи (окрім членів моєї сім’ї з урахуванням декларування), можуть бути кваліфіковані як службове правопорушення.

Мабуть дуже добре знає і свідомо ставив питання на які я не маю право давати відповідь тому що мама моєї дружини хоча і не є  членом моєї сім’ї, в той же час вона є близькою особою моєї дружини.

Це ще раз підтверджує що дійсною його метою було будь яким способом створити про мене негативне враження у своїх сюжетах імовірно щоб «прикрасити» черговий  сюжет з суддею.

Але в мене виникає питання причому я до публікацій відносно судді? Адже в сюжеті про суддю "Слідство.Інфо"  практично на мою думку умисно зроблено та оприлюднено  окремий неправдивий сюжет про мене та мою сім’ю.

Якщо судячи з його публікацій він вже не один рік займається «розслідуванням» відносно брата моєї дружини, то хіба він не знає хто був батько моєї дружини? Що, хіба не шукав інформацію, якщо зміг знайти навіть «мою» щуку?  Що, не говорив з сусідами та знайомими батька?  Не знав що батько моєї дружини довгий час був заступником директора заводу  на той час союзного значення. Потім «Квазар»,  «Луцькспецкомуналсервіс», все це мабуть  є в інтернеті. А те що мій тесть навіть  на пенсії жодного дня не сидів склавши руки, а постійно займався, в т.ч. автомобілями до самої смерті? Хіба сусіди та знайомі тестя йому(журналісту) це не говорили? На кого  батько дружини мав оформляти автомобілі , коли в останні роки вже ходив з стимулятором серця,  але при цьому до останньої часу життя  не полишав кермо? На сина? так в сина і своїх авто вистачає. На дочку ? так батько ж розумів що моя сім’я принципово не зможе прийняти такі подарунки  бо я на державній службі. А журналіст це так «смакує» акцентуючи на те  що звідки в мами дружини майно, адже їй 68 років? Від що думає що батько і мама дружини ділили між собою майно своєї сім’ї по типу це моє, то твоє, а може на старості років ще укладемо шлюбний контракт? Вибачте за вислів, але це вже якийсь "маразм". Невже він не розуміє що чим більше років людині і якщо вона та члени її сім’ї весь час тяжко працювали  то відповідно і більше буде майна?

Уважно перегляньте його сюжет http://1tv.com.ua/video/16184/load 19 квітня  2017 щодо так званого «Бізнесу судді» в яких озвучується мова  сусідів де раніше проживала сім’я моєї дружини. Він же вставив кадри сусідів де говорять лише про сина  Вадима, а про батька чи маму  ні слова.

Мабуть дуже добре все це знає, але ж тоді в нього  не «вимальовуватиметься»  версія про так зване «моє» нібито  приховане та записане на «тещу» авто.

Може неправильно гуглив, бо призвище попутав?  До речі правильно буде не «Торченюк», як зазначено в публікації detector.media з критикою даного сюжету, а Торчинюк .

Далі не хочу про це. Для моєї сім’ї смерть батька та дідуся мої дітей, як і для кожної людини, болюче і скорботне.

В житті так склалось  що в мене батьки були матеріально небагаті, а в дружини заможна  рідня. Якщо я не зміг забезпечити матеріальний статок у вигляді автомобіля (для  мене такі « блага» не основне в житті) і при цьому  просив дружину не приймати таких дорогих подарків від рідні бо я державний службовець, то виходить з цих сюжетів що я повинен ще і заборонити дружині користуватись майном її рідні??? Мама моєї дружини, бабуся моїх дітей, після смерті батька повинна з своєї дочки вимагати оплату за користування майном ???.

Може в нього в родині так  і «заведено» робити ? Я цього  не знаю, але на мою думку це якесь «збочення» моралі та родинних цінностей.

Де він(Горбач Юрій) навчався фаху журналіста(якщо навчався)? Хто були його викладачі та з якого вони навчального закладу, який так  «грамотно» вчить студентів? Як можна «журналістів» з таким світоглядом та неконтрольованими емоціями допускати до дійсної журналістської діяльності?

Я не спеціаліст в цьому питанні, але явно з вищевказаними сюжетами та з правовим статусом інформаційного агентства та використання міжнародних грандів щось не так. Тому і звертаюсь до Вас за допомогою.

Якщо на когось зводити наклепи та допускати такі трактування, як у вказаних сюжетах, то в першу чергу самому мабуть треба бути «кристально» чесним перед Законом та бути справедливим та дотримуватись Кодексу етики. Він мабуть думає що отримав пару призів за розслідування то вже так просто може «паскудити» людей бо образився на мене за незручні для його питання за що живе їх видання, хто його зареєстрував?

Зокрема, якщо в мене, на даний час зарплата, як він говорить  «мізерна», то виникає питання, які ж в них(таких «журналістів» 4 влада)  доходи??? Судячи з інформації сайту 4 vlada.com співробітників в них 8 осіб. Скільки ж вони сплатили податків з заробітної плати???. За що вони живуть ???. Мабуть порівняно з ними я «мільйонер», так як з моєї заробітної плати за 2016 рік сплачено більш як 17 тис. податку на доходи фізичних осіб і окрім того роботодавцем сплачено більш як 21 тис.грн. ЄСВ. При цьому за вислів «мізерна» я на перший погляд міг би і не мати претензій бо це в окремих випадках  дійсно може належати до категорії оціночного судження.

Але при умові якщо їх заробітна така  як  і моя «мізерна», то вони повинні були задекларувати та сплатити за 2016 рік в розрахунку на 8 співробітників 136 тис.грн. ПДФО та 168 тис.грн.  ЄСВ. Тобто разом не менше ніж 304тис.грн. за 2016рік. Але щось ці цифри не «в’яжуться» з  звітами розміщеними на  сайті їх  громадської організації.  Але якщо вони  свої доходи від пожертвувань та грандів можливо  «розписують» на підприємців то в такому разі виникає питання, як вони повинні представлятись громадянам коли «беруть інтерв’ю», наприклад, можливо так : «Я підприємець, але окрім того маю диплом журналіста», а вони ж представляються як журналісти антикорупційної громадської організації. Згідно законодавства внески не оподатковуються, але ж щодо заробітної плати то винятків немає. На жаль я не маю права  використовувати службову інформацію для таких цілей. Окрім того моя совість не дозволить робити так як вони. Ви мабуть  набагато краще знаєте за мене чому частина так званих  «антикорупційних» мас медіа проти прозорих звітів, в т.ч. електронного декларування.

При цьому, якщо «включити фантазію», як це вони навчились робити, то можна таке придумати, що люди теж будуть жахатися як з того податківця що з їх слів  на фоні вбивства Вороненкова записав авто на тещу, якій відмовився спілкуватись з ЗМІ бо у його сім’ї майно не відповідає доходам, як вони це подають в своїх сюжетах.

До речі, цікава тема для альтернативних журналістських розслідувань, наприклад: «Гонорари кореспондентам  чи  не облікована заробітна плата???», або «Як «проїдаються» міжнародні державні гранди».

Вибачне, що знову відволік Вас від теми моєї скарги.

Вернусь до теми. Слова Юрія Горбача: «Попри мізерну зарплату чиновника, сім’я Кошових роз’їжджає на дороговартісному авто. Пояснювати походження розкішної власності, податківець відмовляється» після виходу вищевказаної програми Слідство.Інфо» наведені також в текстовому вигляді  за посиланням http://4vlada.com/rivne/51375 Суддя-господар з Рівного і словацький бізнес 20.04.2017, 16:45      ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань»  вже на фоні фото зі мною, дружиною та чомусь з спотвореними журналістом фото з лицями моїх дітей. При цьому в кінці даної публікації проставлено посилання «Програма і публікація створена за фінансової підтримки Уряду Канади через Департамент закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD) за посередництва Інтерньюз-Нетворк».

Тобто дане ЗМІ (4vlada.com) стверджує що такі вищеописані перекручування фактів, публікація недостовірної інформації, зведення наклепів, фінансуються урядом Канади ?!.

Але наскільки мені відомо бенефіціаром таких міжнародних грандів є Державний комітет телебачення і радіомовлення України .

Для доведення порушень Кодексу етики українського журналіста в розрізі висловлювань журналіста ще раз навожу наступні факти та  докази які можуть свідчити що слова журналіста  не є оціночними судженнями, а є на мою думку завідомо свідомим та умисним оприлюдненням недостовірної інформації відносно мене  та моєї сім’ї, зокрема:

1. Слова журналіста: «Попри мізерну зарплату чиновника, сім’я Кошових….»:

Елементарні розрахунки на рівні початкової школи з використанням загальнодоступної офіційної інформації вказують на те що  моя "мізерна" заробітна плата "чиновника" за 2015-16 роки  в 1,5 рази більша ніж середня по Україні  та в 2 рази більша за середню по Волинській області, що відображено в таблиці

 

 

 

 

РІК

Моя заробітна

плата

(грн)

Джерело

інформації

Електронні

Декларації на сайті

НАЗК

Середня по

Україні(грн)

Джерело

інформації  http://

ww.social.

org.ua/sl/ zp06

_15?print_

preview=1

Середня

по Волинській

обл.(грн

Джерело інформаці

http://www.lutsk.

ukrstat.

gov.ua/15_5_I.

htm#print

  

Коефіцієнт співвідношення розміру  моєї заробітної плати до середньої в разах

 

 

За рік

   В середньому

за місяць

В порівнян

ні до середньої по Україні

В порівнян

ні до середньої по Волинськ

ій обл.

2015

86968,24

7247,35

4914,57

3291

1,5

2,2

2016

95503,62

7958,64

5182,61

4047

1,5

2,0

 

Можливо він порівнював з своїми доходами від штатної діяльності журналіста Рівненської обласної правозахисної громадської організації "Агентство журналістських розслідувань"(код ЄДРПОУ 34580596) чи інформаційного агентства "Рівненське інформаційне агентство "Агентство журналістських розслідувань" ( наказ Мінюсту 3215/5 від 28.04.2007р , але відсутня інформація щодо державної реєстрації та видачі  свідоцтва ).

Виходячи з  інформації звітів  розміщених на офіційному їх сайті  за адресою: http://4vlada.com/images/file/torbich/Rivne_agency_for_investigative_reporting_2015_report.pdf,  щось в них не проглядаються  такі заробітні плати (гонорари).

Зокрема згідно фінансового звіту  за 2015 рік  розміщеного на сторінці №8   описово фінансового звіту   відображена інформація  : «Гонорари журналістам та іншим виконавцям проектів (разом з податками) 702 914.00». Тобто сума виплат журналістам співробітникам ГО та іншим виконавцям проектів разом з податками за 2015 рік становила 702 914.00 грн. Враховуючи що мінімальна ставка єдиного соціального внеску в 2015 році становила 34.7%, фонд оплати ГО разом з виплатами для інших виконавців проектів мав становити без ЕСВ  521836.67 грн. з якого ЄСВ 181077.32 грн , разом  з ЄСВ 702914 грн. Штатна чисельність ГО згідно вищевказаного звіту разом з директором (він же головний редактор) Торбіч В., заступницею головного редактора Торбіч А. та 5-ма  журналістами і одним оператором, становить всього 8 осіб. Таким чином  середній фонд оплати в розрахунку на 1 співробітника  за  2015 рік становить 65229,58 грн.(фонд оплати 521836.67 грн. / 8 кількість співробітників ).

Мій фонд оплати, що вказано в декларації за 2015 рік, яку аналізував журналіст, становив  86968.24 грн. Тобто мої доходи (зарплата) за 2015 рік в 1,33 рази більші ніж  в співробітників ГО (86968.24 грн./ 65229,58 грн.), в 1,5 більша ніж середня по Україні та в 2 рази більша ніж по Волинській області.

Таким чином  ствердження журналіста про "мізерну" заробітну плату "чиновника" на мою думку теж є порушенням Кодексу в частині недостовірного інформування громадськості та приниження мого соціального статусу за рівнем доходів.  Вищевказані факти щодо рівня заробітної плати журналістом не були перевірені що на мою думку і призвело до безпідставного оприлюднення ствердження журналіста про те що мої доходи "мізерні". Але не виключаю того що про це журналісту було відомо, але він умисно приховав цю інформацію, а редакція не звернула на це увагу.

Насправді ж як видно з  наведеної вище таблиці сформованої з посиланням на загальнодоступні офіційні джерела інформації, мій  соціальний статус  за рівнем заробітної плати в 1,5 рази вище загальноукраїнського та в 2 рази вище ніж по Волинській області.

Таким чином в програмі «Слідство.Інфо» та послідуючих публікаціях 4 влада було оприлюднено  недостовірні дані щодо мого соціального походження  за рівнем доходів і віднесено мене до "мізерного" статусу, що на мою думку є порушенням пункту 15 Кодексу в частині дискримінації за соціальним походженням .

Адже журналіст застосувавши слова «чиновник», «мізерна»  інформує громадськість про те що  я за ознакою соціального положення відношусь до соціального статусу людей з «мізерними» доходами.

На мою думку не випадково при цьому було застосовано слово «чиновник». Згідно Академічного словника тлумачень слів  слово «чиновник» визначається:

ЧИНО́ВНИК, а, чол.

1. Державний службовець певного рангу в дореволюційній Росії і за кордоном. [Панас:] Бідові у нас були чиновники: там такі були, що й з мертвого здеруть! (Марко Кропивницький, I, 1958, 134); Минуло небагато часу, з дверей митниці на ганок вийшов чиновник у зеленому мундирі (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 34);Зіньківськи школу закінчив я року 1903-го з свідоцтвом, що маю право бути поштово-телеграфним чиновником (Остап Вишня, I, 1956, 7).

2. перен. Людина, яка обмежується в якій-небудь справі формальним виконанням своїх обов'язків. Щоб якийсь там чиновник од науки вичитував нотації самому Федорові Іполитовичу Шостенкові? .. Подібного він не стерпить! (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 283).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 327. (розміщений за посиланням http://sum.in.ua/s/chynovnyk).

Таким чином, відповідно до вищевказаних стверджень журналіста, враховуючі визначення термінів за посиланням http://ipp.lp.edu.ua/Library/004/004.html: статус соціальний, група соціальна, походження соціальне,   мої діти - два сина, фото яких разом зі мною він розмістив в своїй публікації http://4vlada.com/rivne/51375 Суддя-господар з Рівного і словацький бізнес 20.04.2017, 16:45    за соціальним статусом батька «чиновника», виходячи з даної публікації мають найнижче в суспільстві соціальне походження за рівнем доходів – зі слів журналіста «мізерне».

При цьому, як мною було наведено вище така інформація не відповідає дійсності.

Враховуючи вищевикладене, оприлюднена в програмі Дмитра Гнапа «Слідство.Інфо» інформація, а саме слова журналіста Горбача Юрія:  «Попри мізерну зарплату чиновника, сім’я Кошових….» на мою думку є свідомим та умисним оприлюдненням на загал громадськості недостовірної та неперевіреної інформації відносно мене в частині «мізерності» заробітної плати що є порушенням наступних пунктів Кодексу :

П.6. Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста.

П.8. Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу, тощо не повинні фальсифікувати зміст.

П.9. Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.

Окрім того, фраза Попри мізерну зарплату чиновника, сім’я Кошових  на мою думку є  також порушенням п.15 Кодексу, в частині дискримінації вказуючи на соціальне походження моїх дітей шляхом стверджень про «мізерність» зарплати «чиновника»  їх батька.

Таким чином застосований журналістом термін «мізерна» заробітна плата «чиновника» не відповідає дійсності що доведено мною на підставі вищевикладених фактів. Отже даний вислів не є оціночним судженням журналіста, а є завідомо недостовірною інформацією, яка умисно оприлюднена з метою принизити мене та моїх дітей.

2. Слова журналіста: «Пояснювати походження розкішної власності, податківець відмовляється»

Як мною було наведено вище в даному сюжеті вказані ствердження журналіста звучать після слів «… сім’я Кошових роз’їжджає на дороговартісному авто» на фоні автомобіля розміщеного на службовій стоянці з місця моєї роботи.

Тобто відеосюжет з автомобілем на фоні ГУ ДФС у Волинській області  безпосередньо пов'язаний з цими словами журналіста з яких слідує що я «податківець» користуюсь цим авто, воно належить мені ( застосовано слово «власність»), але пояснювати походження власності відмовляюсь.

Для того щоб розуміти значення слова «власність» не потрібно юридичної освіти. Достатньо журналісту відкрити термінологічний словник чи вікіпедію , щоб зрозуміти що змістом права власності є права́  (правомочності) володіннякористування та розпорядження  своїм майном.    Тобто одночасно мають бути присутні три складові - так звана «цивілістична тріада».

Я журналісту пояснював що автомобіль перебуває лише в користуванні дружини, а власником даного автомобіля є мама дружини. При цьому дружина йому також  пояснювала що я навіть не маю посвідчення водія. Тобто навіть теоретично не можу користуватись автомобілем. Між тим він ігнорував і не перевірив дану інформацію.

Доказами цього є текст розмови журналіста з моєю  дружиною оприлюднений за адресою http://4vlada.com/volin/51412 Сім’я волинського податківця-борця з відмиванням грошей їздить на дорогій іномарці, записаній на тещу-пенсіонерку 27.04.2017, 12:55      Юрій Горбач, портал «Четверта влада»  , а саме слова дружини : «  Якщо ви журналіст, то ви повинні розуміти, що в нього навіть немає посвідчення водія», а також текст моїх слів оприлюднений  журналістом за адресою http://4vlada.com/blogs/964/514214 «Волинський податківець  відмовився спілкуватися з журналістом, бо ЗМІ зареєстрував Лавринович» 28.04.2017, 16:37Юрій Горбач,   де я детально пояснюю походження в моїй декларації даного автомобіля та хто є власником.

Слід зазначити що в завершенні публікації http://4vlada.com/blogs/964/514214  він знову дає коментарі «…Тому аби його фото не потрапляли в пресу, йому треба було влаштуватися на іншу роботу, а оскільки все склалося так, як слалося, громадяни мають знати звідки у його сім’ї майно, яке не відповідає доходам».

Тобто знову стверджує що моя сім’я має майно, яке не відповідає доходам.

Цими словами він ще раз підтверджує зміст та значення своїх слів озвучених в сюжеті "Слідство.Інфо", а саме: "Пояснювати походження розкішної власності податківець відмовляється".

Окрім того навіть в назві даного сюжету «Волинський податківець  відмовився спілкуватися з журналістом, бо ЗМІ зареєстрував Лавринович» Юрій Горбач оприлюднює недостовірну інформацію, про що я вже детально написав вище в частині свого з ним спілкування щодо обставин «реєстрації» їх інформаційного агентства.

Докази того кому насправді належить автомобіль Audi Q5 відео з яким було оприлюднені  в сюжеті Дмитра Гнапа «Слідство.Інфо» розміщені на http://4vlada.com/rivne/51435 з назвою «Керівник волинської екс-податкової міліції їздить на «Audi Q5» 86-річної бабусі» 04.05.2017, 18:04

Звертаю Вашу увагу що вищевказані докази спілкування зі мною , моєю дружиною та його публікація з якої стає зрозуміло кому насправді належить авто,  були відомі журналісту ще до виходу в ефір програми «Слідство.Інфо» і не потребують доказування мною їх автентичності  бо він же сам їх оприлюднив мабуть не очікуючи того що якийсь там «чиновник» з «мізерною» заробітною платою буде скаржитись.

На мою думку це виглядає так що Юрій Горбач можливо  приховав від Дмира Гнапа та свого головного редактора Торбіча цю інформацію, або Гнап та Торбіч це знали, але  не вжили заходів по недопущенню в ефір недостовірної інформації відносно мене.

Тобто у даному випадку на мою думку свідомо допущено порушення наступних пунктів Кодексу, а саме :

П. 6. Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.

П. 8. Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу, тощо не повинні фальсифікувати зміст.

П. 9. Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.

Таким чином  журналіст Юрій Горбач та редактор цього видання Торбіч, ведучий програми»Слідство.Інфо» Дмитро Гнап  не взяли до уваги інформацію відображену в моїй декларації, ігнорували мої пояснення та слова моєї дружини і не перевіривши інформацію кому насправді належить авто припарковане біля ГУ ДФС в області, на фоні якого, згідно змісту сюжету та слів журналіста було інформовано громадськість  що цей автомобіль моя власність, походження якої я зі слів журналіста відмовляюсь пояснювати бо відмовився з ним спілкуватись, звели на мене наклеп, свідомо та умисно оприлюднивши недостовірну інформацію.

Після вищевказаних публікацій я почав моніторити інтернет на предмет знаходження відповідей щодо журналістської етики, оціночних суджень та пошуку дійсних фахівців журналістів, які можуть критично та об’єктивно проаналізувати  вказані «сюжети».

Щодо Рівненського судді то detector.media  проаналізував і надав оцінку, а те що в сюжеті програми "Слідство.Інфо" звели наклеп на Волинського податківця то мабуть всім байдуже.

Я проти кримінальної відповідальності за наклеп як то було за СССР.

Між тим, якщо вищевказані речі пропускати мимо уваги то в суспільстві ніколи не появляться дійсні журналісти.

Як захищатись від таких «сюжетів» ? Як навчити таких молодих «журналістів» бути гідними професії журналіста?

В даному випадку можливо  молодий за віком Горбач Юрій  погарячкувавши  помилився. Я  маю дітей двох хлопців майже такого віку як він (один трохи старший, один трохи менший) і знаю як тяжко в даний час виховувати світогляд у молоді, особливо коли батька засоби масової інформації необґрунтовано звинувачують в неправдивій декларації, називають його «чиновником» з «мізерною» зарплатою, вказуючи такими ствердженнями що його діти належать до групи людей найнижчого соціального походження за рівнем доходів.

Але що як такі «помилки» ввійдуть в шкідливу звичку і відчуваючи безкарність та відсутність критики досвідчених колег він  постійно  почне готувати сюжети з заздалегідь придуманими висновками перекручуючи при цьому факти для того щоб підняти так званий «рейтинг» того чи іншого видання вводячи при цьому в оману громадськість  наводячи наклепи?

А якщо ще гірше, наприклад прикриваючись журналістом почне шантажувати?

А громадськість та досвідчені колеги журналісти будуть на це  споглядати і думати чому ж його вчасно їх (таких журналістів та інформаційних агентств) не упередили від цього?

Незважаючи на всю образливість статті на недостовірну інформацію відносно мене , я усвідомлюю що  журналіст  має можливість ухилитися від відповідальності пославшись на  Статтю 47-1 Закону "Про інформацію" в частині оціночних суджень.

Між тим, на мою думку даний Закон  містить вимогу, що оціночні судження не повинні бути наклепницькими. На сьогодні законодавство не дає визначення поняттю "наклеп", його визначення містилося у Кримінальному кодексі УРСР від 28.12.1960 року, який зараз є не чинним, і означало, що наклепом є поширення неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу.

Я проти кримінальної відповідальності за наклеп.

Але очевидно, що законодавець в Законі "Про інформацію" зазначивши, що вислови не повинні бути наклепницькими, ставить вимогу перевіряти дані, на яких базуються оціночні судження, оскільки висловлення оціночних суджень в ЗМІ на підставі неперевірених чи неправдивих відомостей є поширенням вигадок та недостовірної інформації, а за такі дії закон не захищає журналіста від відповідальності.

Українським законодавством, зокрема ч. 6 ст. 17 Закону "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" передбачено, що журналіст та/або засіб масової інформації звільняються від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку.

Вказане також кореспондує з міжнародною Декларацією принципів поведінки журналіста та Кодексом етики українського журналіста та практикою Європейського суду.

Ретельно зваживши  кожне спірне слово, зміст, який укладався у нього, загальний контекст сюжетів та висловлювань, обставини, які спричинили таке викладення матеріалу,  а також те, чи добросовісно журналіст перевіряв інформацію, яка стала джерелом таких його стверджень, я прийшов до висновку що вищевказані мною доводи містять той випадок на прикладі  якого,  шляхом професійного аналізу  засобами досвідчених журналістів необхідно  навчити молодих журналістів, як не можна діяти,  щоб дійсно стати гідними звання журналіста, а не представниками копійчаних бульварних мас медіа.

При розгляді вищевказаної скарги звертаю Вашу увагу що вищевказана інформація відносно мене була оприлюднена засобами державного телеканалу, а  фінансування Рівненської обласної правозахисної ГО “Агентство журналістських розслідувань” здійснюється за рахунок коштів міжнародної допомоги по проектах Програми партнерства у галузі мас-медіа в Україні (UMPP) державний реєстраційний № 3324-02 від 17.11.2015, Український медійний проект (У-Медіа) державний реєстраційний № 2660-17 від 01.07.2016 бенефіціаром яких є Державний комітет телебачення і радіомовлення України, а також можливо згідно інших державних проектів на даний час поки що мені невідомих.

Враховуючи що дії журналістів та вищевказаних ЗМІ на мою думку містять ознаки свідомого порушення норм Кодексу етики Дмитром Гнапом якій веде програму "Слідство.Інфо", Горбач Юрієм якій публікує інформацію на сайті http://4vlada.com та/або іншими особами причетними до http://4vlada.com в т.ч. головним редактором даного видання Володимиром Торбічем і є на мою думку абсолютно несумісними з поняттями професійної журналістики журналіста                                             

                                           

                                             прошу

 

1. Провести незалежну оцінку та перевірку засобами Комісії з журналістської етики на предмет дотримання Кодексу етики українського журналіста при підготовці та оприлюдненні вищевказаних сюжетів та публікацій, розміщених за адресами, а саме:

- http://1tv.com.ua/video/16184/load 19 квітня  2017 з назвою « Вбивство Вороненкова та Бізнес судді»

-http://4vlada.com/rivne/51375 Суддя-господар з Рівного і словацький бізнес 20.04.2017, 16:45;

- http://4vlada.com/volin/51412 Сім’я волинського податківця-борця з відмиванням грошей їздить на дорогій іномарці, записаній на тещу-пенсіонерку27.04.2017,12:55;

-http://4vlada.com/blogs/964/514214 «Волинський податківець  відмовився спілкуватися з журналістом, бо ЗМІ зареєстрував Лавринович» 28.04.2017, 16:37

2.У разі якщо вищевказані питання не в компетенції НСЖУ, прошу скерувати вищевказану скаргу на розгляд Комісії з журналістської етики Положення про яку розміщено на сайті НСЖУ за посиланням http://nsju.org/page/205.

3. У разі наявності підстав засобами Комісії з журналістської етики прошу Комісією вжити належні засоби впливу за порушення норм Кодексу  до ведучого «Слідстов.Інфо» Дмитра Гнапа, головного редактора Рівненська обласна правозахисна громадська організація «Агентство журналістських розслідувань» Володимира Торбіча  та журналіста даного ЗМІ Юрія Горбача, та/або інших причетних до даних сюжетів,  в тому числі шляхом оприлюднення  заяви Комісії про публічний осуд.

3.У разі відсутності підстав для застосування засобів впливу повідомити мене в розрізі кожного пункту Кодексу в контексті вищевказаних сюжетів та публікацій з обґрунтуванням неможливості вжиття таких засобів впливу до вищевказаних осіб та ЗМІ.

4.У разі якщо вищевказані сюжети з коментарями  журналіста та публікації з текстами  на які я акцентував увагу,  належать до категорії «оціночні судження» та/або не відносяться до порушень Кодексу,  прошу у відповіді на дану скаргу детально надати відповідну аргументацією з посиланням на нормативні документи та висновки відповідних експертів у галузі журналістики та права, юристів.

5.За результатами розгляду вищевказаних питань скарги в т.ч. щодо переадресування даної скарги до Комісії з журналістської етики прошу у встановлений законодавством термін повідомити мене письмово та електронному вигляді ел.почта: koshovyy11@ukr.net

 

Додатки в електронному вигляді:

1. Інформація щодо наказу Міністерством юстиції України від 28.04.2007р ( по тексту додаток № 1)

2. http://1tv.com.ua/video/16184/load «Слідство.Інфо»( по тексту скарги PrintScrn витягів з хвилинами початку окремого сюжету про мене додаються в додатках 2 та 3)

3. http://4vlada.com/volin/51412 Сім’я волинського податківця-борця з відмиванням грошей їздить на дорогій іномарці, записаній на тещу-пенсіонерку (по тексту додаток №4)

4. 4vlada.com/blogs/964/514214  публікація «Волинський податківець  відмовився спілкуватися з журналістом, бо ЗМІ зареєстрував Лавринович »  (по тексту додаток №5)

5. http://4vlada.com/rivne/51435 з назвою «Керівник волинської екс-податкової міліції їздить на «Audi Q5» 86-річної бабусі»( по тексту додаток №6)

Примітка : матеріали які наведені у вищевказаних додатках та інша інформація яка мною використана при підготовці скарги розміщена на загальнодоступних інтернет ресурсах посилання на адреси яких мною наведено у скарзі.

 

19.05.2017 року

 

                                                                                          Кошовий А.П.

 

 

 

 

Коментарі