Приєднуйтесь до нас:
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів? Подайте скаргу

Щодо сюжету "ТСН. Тиждень" "День секретарів: помічниці впливових політиків поділились невідомими фактами життя свої шефів" 22 грудня 2017

Вирішена
Текст скарги
Звинувачується Програма "ТСН. Тиждень" телеканалу "1+1"
Подавач — Комісія з журналістської етики з власної ініціативи
Статті кодексу: #15
Рішення комісії 22 грудня 2017

Експертний висновок

щодо сюжету ТСН

«День секретарів: помічниці впливових політиків поділились невідомими фактами життя свої шефів»

30 квітня 2017 р., https://www.youtube.com/watch?v=omnlAo6yX0k

 

Авторка: Тамара Марценюк, к. соц. н., доцентка кафедри соціолології Національного університету «Києво-Могилянська академія», гендерна експертка Української гельсінської спілки з прав людини

11 липня 2017 р.

Визначення та пояснення термінології 

Сексизм – це дискримінація людей за ознакою статі (sex = стать, з англ.). Поряд із сексизмом часто йдуть ейджизм (від англ. age – вік) – дискримінація за віком та лукізм (від англ. look – зовнішній вигляд) – дискримінація за зовнішнім виглядом.

Сексизм може бути у текстах і/або у візуальному представленні даних.

Сексистською може бути мова. Її часто називають «мовою ворожнечі», адже вона ображає певні групи людей – жінок чи чоловіків. Повага до людей, їх гідності – одні із основних несекситських ознак.

В основі сексизму лежать гендерні стереотипи – уявлення про соціальні ролі для чоловіків і жінок, які базуються, передусім, на біологічних ознаках. Так звані традиційно жіночі ознаки називають фемінністю (чи жіночністю), а чоловічі – маскулінністю (чоловічністю). Маскулінність пов’язується із силою, владою, мужністю, витривалістю, аргесію, неемоційністю, орієнтацію на успіх. Натомість фемінінність – це емоційність, чуйність, слабкість, жертовність, залежність тощо.

Будь-які стереотипи – це спрощена реальність. Наведемо такий приклад. Ми часто чуємо, що українським жінкам не місце у політиці. Відповідно до суспільних стереотипів і думок політичної еліти, жінка повинна облаштовувати «сімейне вогнище» і бути «окрасою» нації та чоловіків. Але сучасна реальність – інша. Українські жінки мають на рівні із чоловіками високий рівень освіти, залучені на такому ж рівні до ринку праці, у тому числі, і до державної служби. Жінки поступово входять до «великої» політики України, аби відстоювати свої інтереси і розбудовувати державу. Хоча стикаються із труднощами «подвійного навантаження» (браку часу), нестачі матеріальних ресурсів і – підтримки з боку суспільства.

Характеристика досліджуваного матеріалу

Новинний сюжет ТСН доцільно вважати сексистським, адже у ньому представлено стереотипні ролі жінок і чоловіків у політиці. Приклади ейджизму стосуються вказування віку саме жінок, наприклад, «Аня, 27 років», «дуже молода помічниця. Як ви її обирали? 90*60*90?» Журналістка запитує про вік, сімейний стан та інші речі, які не мають стосунок до професійних якостей працівниці. Загалом доречно зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків»: «Роботодавцям забороняється  в   оголошеннях   (рекламі)   про вакансії  пропонувати  роботу  лише жінкам або лише чоловікам,  за винятком  специфічної  роботи,  яка  може  виконуватися   виключно особами певної статі,  висувати різні вимоги, даючи перевагу одній із  статей,  вимагати  від  осіб,  які  влаштовуються  на  роботу, відомості про їхнє особисте життя, плани щодо народження дітей». Тому такого роду запитання не доречно ставити політикам також.

Подібні сюжети лише поглиблюють гендерну сегрегацію на ринку праці загалом і в політиці зокрема, де є проблема так званих "рожевих" комірців (тобто, стереотипних "ніш" для традиційно жіночої праці, яка пов’язана із красою, обслуговуванням і виконанням емоційної і доглядової праці). У сюжеті не надано загальної статистики щодо секретарів і секретарок політиків, натомість розглянуто певні приклади, причому із використанням таких стереотипних висловів як «довгоногі красуні», «отримали обручки від своїх впливових шефів» тощо.

Як уникнути сексизму у професійній діяльності

Передусім, слід перевіряти інформацію за системою «дзеркала». Ідея цього методу полягає у тому, що якщо ви хочете написати щось про жінок як групу чи окрему жінку і сумніваєтеся, то поставте на їхнє місце чоловіків. Якщо про чоловіків ви подібне б не написали, бо це виглядає кумедно, то не слід писати таке і про жінок. Наприклад, чи зазначили б ви у заголовку статті про колір волосся політика. Або відправили б політика-чоловіка влаштовувати особисте життя. Навряд чи.

Слід використовувати збалансовану інформацію. Брати експертні коментарі не лише у чоловіків, а й у жінок. Натомість, якщо пишете про сімейну сферу, догляд, обслуговування тощо (про стереотипно так звані «жіночі» сфери) доцільно також залучати до коментування чоловіків.

Окрім того, по можливості доцільно вживати гендерно паритетну мову. Якщо у вас фахівчиня чи експертка, то чи не доречніше не називати її фахівцем або експертом?

Також слід уникати використання нетолерантних і недоречних слів. Жінки і чоловіки – найбільш прийнятні назви; не слід вживати синоніми стереотипного характеру на зразок «представники сильної або слабкої статі»; слово «жіночки» або «жіноцтво» теж видається не зовсім доцільним (особливо, якщо співставити із «чоловічками» і «чоловіцтвом»).

Рекомендована література:

1.Закон України № 2866-IV від 08.09.2005«Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2866-15

2.Закон України № 5207-VI  від 06.09.2012 «Про засади запобігання та протидії дискримінації» // http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5207-17

3.Кісь О. Обережно: сексизм! // Дзеркало тижня, 6 червня 2008 року http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/oberezhno_seksizm.html

4.Марценюк Т. Повернення публічного сексизму або як «убити» словами // Повага: кампанія проти сексизму. – 18 серпня 2016 р.

5.Марценюк Т.  Гендерна рівність і недискримінація: посібник для експертів і експерток аналітичних центрів  [Електронний документ] – К., 2014. – 65 c.

6.Сексизм в рекламі: його подолання через саморегулювання з боку організацій рекламної індустрії //  http://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/07672.pdf

У випуску «ТСН. Тиждень» за 30 квітня 2017 року мав місце телевізійний сюжет під назвою «День секретарів: помічниці впливових політиків поділились невідомими фактами життя свої шефів». Комісія з журналістської етики, з власної ініціативи та в межах своєї компетенції, прийняла рішення про звернення за експертним висновком з приводу даного сюжету до доцентки кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія», гендерної експертки Української гельсінської спілки з прав людини - Тамари Марценюк, на предмет дослідження питань рівності, дискримінації та сексизму у медіа.

Комісія своїм рішенням публікує, отриманий на своє звернення, експертний висновок до уваги медіа, з рекомендаційною метою та підняття питання щодо уникнення проявів сексизму у журналістській професійній діяльності.

Коментарі