Зустрілися з непрофесійними діями журналістів? Подайте скаргу

Щодо сюжету ТСН (1+1) та щодо матеріалів інших ЗМІ про потерпілу у справі про насильство з боку поліцейських Кагарлицького відділення поліції 1 червня 2020

Вирішена
Текст скарги
Звинувачується ТСН (1+1) та щодо матеріалів інших ЗМІ
Подавач — Андрій Голуб
Статті кодексу: #3, #18, #19, #0
Рішення комісії 1 червня 2020

Рішення

Комісії з журналістської етики

щодо сюжету ТСН (1+1) та щодо матеріалів інших ЗМІ про потерпілу у справі про насильство з боку поліцейських Кагарлицького відділення  поліції

 

Скарга: 

До Комісії журналістської етики надійшла скарга громадянина Андрія Голуба, в якій він висуває претензії низці засобів масової інформації, зокрема ТСН.ua, РБК.Styler, «Апостроф», «Обозреватель», «Високий замок» та іншим щодо оприлюднення особистих даних потерпілої у справі в Кагарлику. У скарзі йдеться про наступне: «У матеріалах зазначено місце проживання та інші особисті дані жертви включно з даними про захворювання її дитини. При цьому немає даних, що жертва особисто дала згоду на оприлюднення або спілкувалася з журналістами. Суспільна значимість матеріалів не є вищою за приватні інтереси особи». Подавач вважає, що порушено 3-тю, 18-ту та 19-ту статті Кодексу етики українського журналіста. 

Також низка журналістів піддала публічній критиці факти оприлюднення персональних даних потерпілої в сюжеті ТСН (1+1) та поширення  їх іншими ЗМІ. 

Передісторія: 

26 травня 2020 року у вечірньому випуску ТСН вийшов сюжет  «Резонансна справа». Сюжет також опублікований на сайті ТСН.ua із заголовком «Як почувається зґвалтована поліцейськими дівчина: докладніше про жертву кагарлицьких копів», а також на інших медійних платформах, наприклад, на сторінці ТСН у Facebook. У сюжеті справді оприлюднено особисті дані жінки, яка пережила насильство, без її згоди. Зокрема названо її ім’я, село, в якому вона проживає, її сімейний стан, а також оприлюднені дані про її дитину. Журналіст «1+1», автор сюжету, показує обличчя матері потерпілої (в масці), усупереч її проханням не робити цього, і дає її пряму мову, де вона каже, що нічого не хоче коментувати. При цьому в сюжеті не подаються титри, коли показують матір, і в глядача може скластися враження, що це сама потерпіла. Окрім того журналіст опитує односельців потерпілої, щоб зібрати характеристику на неї. 

Велика кількість ЗМІ поширили інформацію про потерпілу з посиланням на сюжет ТСН, зокрема ТСН.ua, «Обозреватель», «Апостроф», «Високий замок», РБК, «Газета.ua», «Вголос», сайт «24 каналу» та інші (перелік не є вичерпним). Також матеріали з персональними даними потерпілої та навіть її фото із сторінки у Facebook були оприлюднені журналістами інших видань. Наприклад, сайт видання «КП в Україні» спочатку поширив великий матеріал із подробицями про потерпілу та її фото, але згодом, після резонансу, обличчя на фото було заблюрене. Проте матеріал містить цитати із допису на сторінці Facebook адвоката потерпілої, де в деталях розповідаються подробиці того, що відбулося у поліцейському відділку і як знущалися над потерпілою,  а також деталі її сімейного стану.  

Висновок: 

Комісія журналістської етики розглянула скаргу, проаналізувала даний сюжет ТСН і дійшла висновку, що цей журналістський матеріал містить порушення статті 3 (Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини) та статті 18 (Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних з дітьми) Кодексу етики українського журналіста. Ці ж статті Кодексу порушили й інші ЗМІ, які поширили інформацію ТСН або давали власні матеріали, в яких розкривалися персональні дані потерпілої.

Комісія вважає за необхідне нагадати, що згідно з Цивільним кодексом України (ч.5 ст.296) ім’я потерпілого чи потерпілої може бути оприлюднене лише за його/її згодою. Виняток становлять лише ті справи, в яких до особи існує суспільний інтерес. У даному випадку, який розглядає Комісія, потерпіла такої згоди не надавала, і її особа не є такою, що може викликати суспільний інтерес. Тому підстав для оприлюднення персональних даних немає. Комісія також засуджує факти збирання інформації про потерпілу в знайомих та односельчан, вважає їх неприйнятними і такими, що завдають додаткової травми потерпілій. Будь-яка характеристика (навіть негативна) потерпілої не може бути виправданням насильства з боку поліцейських. 

Натомість Комісія наголошує, що суспільний інтерес становить факт насильства з боку поліцейських, у тому числі зґвалтування, як форми сексуального насильства. Комісія солідаризується із заявою Моніторингової місії ООН з прав людини щодо необхідності «вжити швидких та ефективних заходів для зміни культури поліції, яка, очевидно, все ще вважає жорстоке поводження прийнятним». У зв’язку із  цим Комісія закликає українські медіа змістити фокус уваги з особи потерпілої на ситуацію із насильством з боку поліції, у тому числі зґвалтування, як форми сексуального насильства, приділяти належну увагу висвітленню таких неприйнятних фактів в системі правоохоронних органів, їх розслідуванню та питанням реформи поліції. Саме ці питання мають надзвичайний суспільний інтерес, а не деталі про особу потерпілої. 

Комісія також звертає увагу, що поширення надто великої кількості подробиць про злочин (хто б їх не озвучував, навіть адвокат потерпілої), є невиправданим та неетичним, оскільки такі подробиці можуть завдавати додаткової травми постраждалій та її сім’ї. Відтак ми звертаємо увагу журналістів, що питання адвокатської етики і адвокатської відповідальності регулюється Законом України «Про адвокатуру». Той факт, що адвокат висвітлює інформацію, яка йде на шкоду його підопічній, не означає, що журналісти і ЗМІ не будуть відповідати окремо за розповсюдження такої інформації. 

Комісія зверталася до керівництва новинної служби «1+1» - ТСН - з проханням надати пояснення щодо сюжету, але поки що не отримала відповіді. 

Враховуючи усе зазначене, Комісія журналістської етики висловлює публічний осуд телеканалу «1+1»  за сюжет «Резонансна справа». 

Рекомендації для ЗМІ:

Комісія журналістської етики закликає українські ЗМІ, висвітлюючи злочини щодо жінок та дітей, особливо на ґрунті сексуального насильства:

  • стежити за досягненням балансу між суспільним інтересом та недоторканістю приватного життя постраждалих від насильства;

  • стежити за тим, щоб оприлюднені матеріали не дозволяли опосередковано визначити людину, яка пережила насильство, за допомогою комплексу оприлюднених даних. Пам’ятати, що навіть розрізнені дані, оприлюднені різними ЗМІ, у комплексі можуть вказувати на конкретну особу;

  • поважати гідність постраждалих та їхніх сімей;

  • вживати коректну термінологію, зокрема не вживати слово «жертва», а «жінка/чоловік, що пережили насильство», «постраждалі», «потерпілі»;

  • уникати надмірної деталізації злочину;

  • уникати потурання, заохочення, співчуття чи навіть сприяння злочинній поведінці.   

Також Комісія рекомендує журналістам при висвітленні теми злочинів та насилля користуватися уже розробленими рекомендаціями медійних та правозахисних громадських організацій, як українських, так і іноземних. 

Надаємо неповний перелік посилань на матеріали, які можуть бути корисними: 

  1. Як писати про сексуальне насильство, щоб своїм текстом не зґвалтувати людину повторно. ZMINA 

  2. Десять порад для журналістів, які висвітлюють тему насильства. «Детектор медіа» 

  3. Право на забуття vs Суспільний інтерес: як збалансувати журналісту. Інститут масової інформації 

  4. Злочинці без суду і слідства: як медіа не порушувати презумпцію невинуватості Інститут масової інформації 

  5. Reporting on violence against women and  girls. A Handbook for Journalists. UNESCO

 

Голова Комісії                                                         Андрій Куликов 

До Комісії журналістської етики надійшла скарга громадянина Андрія Голуба, в якій він висуває претензії низці засобів масової інформації, зокрема ТСН.ua, РБК.Styler, «Апостроф», «Обозреватель», «Високий замок» та іншим щодо оприлюднення особистих даних потерпілої у справі в Кагарлику. У скарзі йдеться про наступне: «У матеріалах зазначено місце проживання та інші особисті дані жертви включно з даними про захворювання її дитини. При цьому немає даних, що жертва особисто дала згоду на оприлюднення або спілкувалася з журналістами. Суспільна значимість матеріалів не є вищою за приватні інтереси особи». Подавач вважає, що порушено 3-тю, 18-ту та 19-ту статті Кодексу етики українського журналіста. 

Також низка журналістів піддала публічній критиці факти оприлюднення персональних даних потерпілої в сюжеті ТСН (1+1) та поширення  їх іншими ЗМІ. 

 
Коментарі