Щодо скарги на допис Любові Величко у Facebook 24 листопада 2020

Вирішена
Текст скарги
Звинувачується Любов Величко
Подавач — Першин Людмила Вікторівна
Статті кодексу: #0
Рішення комісії 24 листопада 2020

До Комісії з журналістської етики 22 жовтня 2020 року надійшла скарга Першин Людмили Вікторівни щодо допису Любові Величко у соціальній мережі Facebook, у якому вона нібито «оббрехала працівників поліції». У її дописі йдеться про можливе неправомірне застосування сили працівниками правоохоронних органів щодо сусіда журналістки, яке було зафіксовано на камеру спостереження будинку Любові Величко. На наступний день інформація з її допису була пояснена поліцією Київської області, а сама журналістка у наступному дописі пояснила ситуацію і те, як вона дізналася про потенційне вимагання працівниками поліції грошей у затриманого.

Любов Величко є журналісткою низки видань, зокрема «Texty.org.ua» та «Liga.net». Водночас, у себе на сторінці у Facebook вона публікує як свої власні журналістські матеріали, так і матеріали з особистого життя. Протягом 2020 року вона стала авторкою кількох публікацій, які спричинили суспільний резонанс – зокрема щодо провалу операції з затримання «вагнерівців». Після таких публікацій вона публічно заявляла по стеження та переслідування зі сторони правоохоронних органів.

Комісія звертає увагу заявниці на те, що відповідно до статті 6.1 Положення про Комісію, Комісія розглядає звернення, подані на публікації у ЗМІ. Незважаючи на те, що Любов Величко є журналісткою декількох українських видань, розгляд її допису в соціальних мережах на предмет дотримання стандартів журналістської етики виходить за межі повноважень Комісії. Ба більше, цей допис, хоча і є критичним до правоохоронних органів, є радше її оцінкою побаченого відео з камер спостереження у її будинку та переповіданням особистої історії, не пов’язаної з її діяльністю як журналістки.

З огляду на це, Комісія відмовляє у розгляді скарги.

Водночас, проблема того, чи повинні журналісти дотримуватися стандартів журналістської етики у соціальних мережах, є важливою для розробки рекомендацій Комісії у цій сфері.

Розвиток соціальних мереж започаткував унікальні можливості для поширення інформації. Завдяки ним, кожен може поширювати інформацію, коментувати її, полемізувати з іншими користувачами та доносити її до більшої аудиторії. З іншого боку, такий розвиток також розмив кордони між публічним та особистим простором. У зв’язку з цим, поширеною є ситуація, коли журналісти використовують особисті сторінки у соціальних мережах в тому числі і з професійною метою – поширення власних матеріалів. Таке використання мережі є природнім, проте споживачі інформації, які читають дописи у соцмережі тої чи іншої особи, часто можуть змішувати між собою особисті думки журналіста та позицію медіа. Саме тому розмежування публічного та особистого простору є критично важливим для журналістів, слова яких у соціальних мережах можуть сприйматися публікою саме як слова медійників та медіа з відповідною репутацією, а не приватних осіб.

Для того, аби уникнути проблем щодо розмежування професійного та особистого і відмежуватися від звинувачень у порушенні журналістської етики при веденні особистих сторінок у соцмережах, Комісія, спираючись на досвід інших колег-медійників, рекомендує журналістам:

  • використовувати для професійної діяльності різноманітні інструменти, які надають соцмережі, зокрема вести публічні сторінки, зазначати у дисклеймерах та в описі власних сторінок, що вони є професійними або особистими, застосовувати верифікацію сторінки, обмежувати доступ загальної публіки до сторінок, що використовуються для особистого спілкування;
  • у разі використання особистої сторінки для професійної діяльності змінювати налаштування видимості дописів на різну тематику та обмежувати доступ до особистих дописів для вужчого кола друзів або підписників;
  • утримуватися від використання мови ворожнечі, нецензурної лексики, уникати публічних проявів підтримки тої чи іншої політичної сили;
  • бути зваженими та коректними у дискусіях в мережі, зокрема у коментарях до дописів інших користувачів;
  • більш ретельно, аніж інші користувачі, перевіряти достовірність власних дописів та прагнути неупередженості при створенні дописів, які можуть становити значний суспільний інтерес;
  • пам’ятати, що журналіст має підвищену соціальну відповідальність порівняно з іншими користувачами соціальних мереж, та дбати як про власну репутацію, так і про репутацію медіа, в якому журналіст працює.

 

                                                                           Голова Комісії                                          Андрій Куликов

Доброго дня! Вчора 21.10.20 журналіст Величко Любов оббрехала працівників поліції написавши допис в соціальних мережах з неперевіреною та недостовірною інформацією. Пані Любов придумала фантастичну історію, прикрасила історію своїми власними думками й припущеннями
та розповсюдила в соціальних мережах, щоб похайпитись. Вся видумана історія Величко Любові - брехня! Посилання на допис пані Величко

Посилання на сторінку Поліції Київської області, де вказана достовірна інформація про ситуацію, яку в своєму дописі нафантазувала Величко та вказано, що насправді відбулося Посилання на сторінку Начальника поліції Київської області Нєбитова Андрія Анатолійовича, який теж вражений такими непрофесійними та неетичними діями журналіста Величко Любові. Також є публічна відповідь чоловіка, про якого пише Величко, який також підтверджує, що пані Любов говорить неправду (коментар чоловіка прикріплю до скарги). Соромно й огидно, що існують такі брехливі журналістки, як Величко Любов, які втративши людські честь і совість, порушуючи норми журналістської етики - видумують фантастичні історії та видають їх за реально існуючі й достовірні. Ганьба!

Коментарі