Щодо публікації Інтернет-видання «Вінниця Антикорупційна» 9 лютого 2021

Вирішена
Текст скарги
Звинувачується онлайн-видання «Вінниця Антикорупційна»
Подавач — Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області
Статті кодексу: #6, #9, #12
Рішення комісії 9 лютого 2021

Опис ситуації

До Комісії з журналістської етики 18 січня 2021 року надійшла скарга Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області на матеріал онлайн-видання «Вінниця Антикорупційна» «Засуджений за хабар в 400$ Сергій Голубенко, знову хоче керувати Уланівською громадою» (пунктуацію збережено), що був опублікований 15 січня 2021 року. Матеріал доступний за посиланням: https://www.vin-corruption.website/post/zasudzhenyi-za-khabar-v-400-serhii-holubenko-znovu-khoche-keruvaty-ulanivskoiu-hromadoiu.

У матеріалі йдеться про очільника Уланівської громади Сергія Голубенка та його намір балотуватися на посаду голови громади, а також про рішення суду, відповідно до якого Голубенко отримав неправомірну вигоду, а його самого було притягнено до адміністративної відповідальності. Автор матеріалу робить низку узагальнень щодо можливої злочинної діяльності пана Голубенка.

На думку заявника, у передачі було допущено порушення вимог пунктів 6, 9, 12 та 19 Кодексу етики українського журналіста.

29 січня 2021 року Комісія звернулася з листом до онлайн-видання «Вінниця Антикорупційна» з проханням надати коментарі щодо вказаного матеріалу та зазначених у скарзі аргументів. Відповіді від видання отримано не було.

Відповідні етичні стандарти

Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».

Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».

Пункт 12 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності».

Пункт 19 Кодексу етики українського журналіста: «Свідоме порушення норм журналістської етики є абсолютно несумісним з професійною журналістикою, піддається громадському осуду, може бути підставою для позбавлення прес-карти чи членства в професійних спілках та НСЖУ. Розгляд конфліктних ситуацій етичного та професійного характеру здійснює Комісія з журналістської етики».

Щодо порушень вимог пунктів 6 та 9 Кодексу

Пункти 6 та 9 Кодексу слугують запобіжниками необ’єктивності у висвітленні суспільно важливих подій. Вимог, викладених у них, варто дотримуватися для того, аби матеріал був достовірним, наводив належні факти, але при цьому читач міг зрозуміти сухі факти та відділити їх від суб’єктивних суджень та оцінок автора того чи іншого матеріалу. Останні є оціночними судженнями, а отже, можуть містити значну долю емоційності. Змішування емоційної реакції з викладом фактажу є неприпустимим.

Матеріал, що є предметом розгляду в рамках цієї скарги, просякнутий емоційною оцінкою протиправних дій голови громади. Його називають «горе-керівником», «крадієм і хабарником», йдеться про його «корупційні зв’язки» тощо. Хоча деякі з цих звинувачень насправді можуть мати підґрунтя, про що свідчить наведене у публікації судове рішення, автор мав би відділити подання фактів від наведення власного тлумачення цього факту.

Окрім того, автор матеріалу у власній тезі  про те, що «вимагання і одержання хабаря посадовою особою – це тяжкий злочин, який карається позбавленням волі строком від 3 до 6 років із забороною займати певні посади», не врахував розгалуженості законодавства у сфері протидії корупції та, таким чином, створив упереджену картину для читача. Завдяки такому висвітленню притягнення до відповідальності Сергія Голубенка створюється його упереджений образ.

Онлайн-видання не звернулося за коментарями до фахівців, які б змогли роз’яснити нюанси відповідальності за корупційні правопорушення за нормами Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також не звернулося за коментарем до самого Сергія Голубенка. Таким чином, матеріал «Засуджений за хабар в 400$ Сергій Голубенко, знову хоче керувати Уланівською громадою» важко назвати таким, що надає об’єктивну інформацію про факти і події. З огляду на зазначене вище, Комісія доходить висновку про наявність порушень вимог пунктів 6 та 9 Кодексу.

Щодо інших порушень вимог Кодексу

Пункти 12 та 19 Кодексу передбачають процедурні вимоги стосовно виправлення інформації у тому випадку, якщо вона не відповідає дійсності, а також щодо компетенції Комісії розглядати справи про порушення етики. У цьому аспекті, вони є процедурними нормами, а отже, не розглядатимуться Комісією.

В той же час, окремо варто зазначити, що у своїй скарзі Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області вимагає від онлайн-видання «Вінниця Антикорупційна» публічного визнання недостовірних фактів, наведених у статті від 15 січня 2021 року, як таких, що не відповідають дійсності. Розгляд цієї вимоги виходить за межі компетенції Комісії та має розглядатися у судовому порядку.

Висновок та рекомендації

Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що у матеріалі онлайн-видання «Вінниця Антикорупційна» «Засуджений за хабар в 400$ Сергій Голубенко, знову хоче керувати Уланівською громадою», що був опублікований 15 січня 2021 року, допущено порушення пунктів 6 та 9 Кодексу етики українського журналіста, та висловлює онлайн-виданню публічний осуд.

Комісія нагадує про необхідність обережно ставитися до висвітлення інформації, пов’язаної з можливим вчиненням злочину, і рекомендує медіа:

  • під час висвітлення таких тем чітко відокремлювати факти від суджень та припущень, а оціночні судження ґрунтувати на встановлених фактах;
  • дотримуватись балансу в матеріалі, надаючи тим, хто піддається критиці, достатню можливість надати пояснення або заперечити висунуті звинувачення;
  • звертатися до фахівців у випадках, якщо тлумачення того чи іншого законодавчого акту є неоднозначним.

 

                   Голова Комісії                                       Андрій Куликов

До Комісії з журналістської етики 18 січня 2021 року надійшла скарга Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області на матеріал онлайн-видання «Вінниця Антикорупційна» «Засуджений за хабар в 400$ Сергій Голубенко, знову хоче керувати Уланівською громадою» (пунктуацію збережено), що був опублікований 15 січня 2021 року. Матеріал доступний за посиланням: https://www.vin-corruption.website/post/zasudzhenyi-za-khabar-v-400-serhii-holubenko-znovu-khoche-keruvaty-ulanivskoiu-hromadoiu.

У матеріалі йдеться про очільника Уланівської громади Сергія Голубенка та його намір балотуватися на посаду голови громади, а також про рішення суду, відповідно до якого Голубенко отримав неправомірну вигоду, а його самого було притягнено до адміністративної відповідальності. Автор матеріалу робить низку узагальнень щодо можливої злочинної діяльності пана Голубенка.

На думку заявника, у передачі було допущено порушення вимог пунктів 6, 9, 12 та 19 Кодексу етики українського журналіста.

Коментарі