Роботизована журналістика: ні почуттів, ні співчуття, ні етики – нові виклики 27 жовтня 2018

Зустрілися з непрофесійними діями журналістів? Подайте скаргу
Головний редактор тижневика "Наш репортер", член КЖЕ (з 2004 року)

Роботизована журналістика: ні почуттів, ні співчуття, ні етики – нові виклики, з якими стикаються цифрові медіа, про які говорили цього року у Хельсінки, на щорічній конференції Альянсу незалежних рад преси Європи.

Ми звикли до того, що журналіст може емоційно описати репортаж з карнавалу, чи схвильовано брати інтерв’ю у людей, що опинилися в епіцентрі катастрофи, або навіть співчувати тим, хто не зміг розібратись у складних життєвих обставинах, порушив закон і опинився на лаві підсудних. Але ми також звикли і до того, що за будь-яких обставин журналіст повинен дотримуватись професійних стандартів, бути об’єктивним та чесним.

Усе це можна вимагати від живої людини, та комп’ютерні роботи, які сьогодні пишуть новини замість людини, - не мають душі, співчуття і моралі. Вони діють за чіткими алгоритмами і від них неможливо вимагати етики.

Для української аудиторії ця проблема може виглядати чимось з далекого майбутнього. Проте у світі з кожним роком все більше цифрових ЗМІ використовують спеціальні програми, що пишуть новини замість журналістів. Для органів саморегулювання в сфері ЗМІ, що як і Комісія з журналістської етики входять до Альянсу незалежних рад преси Європи, ця проблема вже актуальна. Що робити з роботизованою журналістикою; чи можна людські професійні стандарти зробити частиною тих програмних алгоритмів, які пишуть новини; чи можна вплинути на тих, хто продукує роботизовану журналістику, аби захистити базові етичні стандарти професії? – на ці та багато інших питань шукали відповіді у Хельсінки. І, як це не прикро, та ніхто не може передбачити, які зміни настануть після того, як роботизована журналістика стане масовою для виробництва новин і контенту.

Ба більше, поширення роботизованої журналістики, яка поки що пише новини, базуючись, у тому числі, і на праці реальних журналістів, вимагає від останніх ще більш ретельного дотримання професійних стандартів. Бо якщо журналіст порушив якесь з правил, то, завдяки роботам, ця помилка може поширитись по всьому світові, усе більше і більше спотворюючись.

Проблеми додають і цифрові алгоритми, за якими працюють соціальні мережі або Гугл. Сьогодні ви бачите лише ті новини, які вам подобаються. І чим частіше ви переглядаєте ті ж самі сайти або повідомлення своїх друзів, тим частіше вони з’являтимуться у вашій стрічці, наприклад, на Фейсбук. Так дуже легко опинитися в інформаційній ізоляції, сприймати світ лише під одним кутом зору, не помічаючи усього різноманіття думок та подій. І якщо раніше можна було говорити про загальну громадську думку, то сьогодні безжальні алгоритми сегментують її на дрібні шматки індивідуального споживання. Ви й не помітите, як ваше інформаційне меню хоч і виглядатиме різноманітно, проте скрізь буде приправлене тим самим соусом.

Додайте до цієї проблеми ще й проблеми з роботизовано журналістикою, і ви побачите, що інформаційний світ цифрової ери зовсім не виглядає легким та безпечним майбутнім, якщо в ньому не буде правил, що запобігають зловживанням. Тих самих правил, що сьогодні дозволяють регулювати працю журналістів та довіряти повідомленням ЗМІ, які дотримуються професійних та етичних стандартів.

Коментарі