Писати й говорити правду радили львівським студентам члени Комісії з журналістської етики
“Рекомендації конференції – в життя!” Колись, за радянських часів, такі заклики з'являлися на шпальтах газет, у радіо- та телеефірі наступного ж дня після проведення всесоюзних партійних конференцій (після з'їздів, природно, так само оперативно й активно закликали втілювати з'їздівські рішення). Непогані заклики, між іншим: не забувають постійно нагадувати, чим саме слід займатися народу.
Мабуть, саме цим гаслом керувалися й члени Комісії з журналістської етики після проведення 25-26 вересня в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка науково-практичної конференції для викладачів журналістської етики з усіх українських вузів, де вивчається спеціальність “Журналістика”. От тільки заклик цей члени Комісії звернули насамперед до себе. І вирішили популяризувати напрацювання конференції не лише у ширшому викладацькому, а ще в більш широкому – студентському – середовищі.
Для першої поїздки був обраний Львів – друга після столиці за значущістю й авторитетом кузня журналістських кадрів у країні. Журналістів тут традиційно готує факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка (в Україні радянській усього й було два факультети журналістики – у Київському та Львівському університетах; для суворо дозованої кількості засобів масової інформації, що існувала тоді, їхніх випускників цілком вистачало). Наразі журналістів почала випускати й Академія друкарства (колишній Львівський поліграфічний інститут). Тож саме в цих закладах 18-19 листопада із студентами та викладачами зустрічалися члени Комісії з журналістської етики.
Голова Комісії, головний редактор міжнародного тижневика “Дзеркало тижня” Володимир Мостовий зосереджував увагу аудиторії на основних принципах Етичного кодексу українських журналістів, їхній практичній реалізації. Тому був зрозумілим інтерес слухачів до практичних буднів тижневика, його досвіду спілкування з українськими політиками та державцями найвищого рангу, здатності багато літ поспіль утримувати планку чесної та об'єктивної журналістики.
На яскравих прикладах із повсякденної діяльності будував діалог із аудиторією член Комісії Сергій Рахманін – завідувач відділом політики “Дзеркала тижня”, відомий український журналіст. У Львові Рахманіна добре знають: не випадково його запросили виступити і перед студентами факультету міжнародних відносин ЛНУ. Адже висвітлення зовнішньої політики держави, формування її іміджу в світі, інші питання міжнародних відносин у ЗМІ так само вимагає від журналістів дотримання базових етичних норм.
Президент Академії української преси, завідувач кафедри Інституту журналістики Київського національного університету імені Т.Шевченка, доктор філологічних наук Валерій Іванов – теж член Комісії. Він – співавтор популярного підручника “Журналістська етика” (до речі, створеного з ініціативи Комісії з журналістської етики), за яким навчаються українські студенти. Тому почути професора наживо молодим львів'янам було не лише цікаво, а й корисно – адже в журналістиці теорія тісно переплетена з практикою. Тож і досвід багаторічного секретаря Комісії Ігоря Солдатенка був повчальним для слухачів.
“Етичні стандарти не можна нав'язати журналісту – вони повинні виховуватися, прищеплюватися, як знання того, що таке “добре” й що таке “погано”, – переконувала аудиторію заслужений журналіст України, голова Хмельницької міської організації НСЖУ, член Комісії Світлана Кабачинська. – При цьому варто пам'ятати, що за принципи доводиться платити, бо з ними жити так само непросто, як із совістю”.
Свобода слова і його правдивість, відповідальність журналістів перед суспільством, чесне та об'єктивне його інформування – обговорення цих актуальних питань не лише як теоретичних постулатів, а насамперед як щоденної журналістської практики було основним на зустрічах. Активну участь у розмовах узяли викладачі львівських вишів: декан факультету журналістики ЛНУ Михайло Присяжний, доктор філологічних наук Олена Кузнецова, ректор Академії друкарства, доктор технічних наук Богдан Дурняк, завідувач кафедри, доктор філологічних наук Надія Зелінська.
Та найважливіше – що проблеми етики журналістської професії не залишили байдужими студентів. Зустрічі стали зацікавленим і рівноправним діалогом колег: просто в одних більше досвіду, а в інших – усе попереду. І тому на початку їхнього шляху дуже доречний дороговказ, що називається Етичним кодексом українського журналіста. І люди, для яких цей кодекс – норма життя в професії.
ІНШІ СТАТТІ РОЗДІЛУ
- 22 червня 2010 року відбулося чергове засідання Комісії з журналістської етики
- ЗВЕРНЕННЯ КОМІСІЇ З ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ЕТИКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ ЖУРНАЛІСТІВ УКРАЇНИ ПРОФЕСІЙНОГО ОБ’ЄДНАННЯ „НЕЗАЛЕЖНІ МЕДІА-ПРОФСПІЛКИ УКРАЇНИ”
- Заява Комісії з журналістської етики щодо "справи "Артеку"
- Комісія з журналістської етики зустрілася із студентами та журналістами Херсона
- Журналістська солідарність: міф чи реальність?