Щодо новини на сайті «Перший» (Закарпаття)

Вирішена
Текст скарги
Звинувачується сайт «Перший» (Закарпаття)
Подавач — Коаліцією громадських організацій
Статті кодексу: #6, #9, #10, #15, #0

Обставини справи

Протягом вересня-жовтня 2020 року коаліцією громадських організацій, що включає «Комісію журналістської етики», «Платформу прав людини», «Український інститут медіа та комунікації», «StopFake» (Україна) та «Асоціацію «Жінки в медіа» за підтримки Проєкту «ЄС та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» проводиться моніторинг висвітлення у медіа місцевих виборів 2020 року.

За результатами моніторингу, проведеного 26 вересня – 2 жовтня 2020 року, 10 жовтня 2020 року на розгляд Комісії з журналістської етики для надання оцінки щодо дотримання вимог Кодексу етики українського журналіста було надіслано матеріал «Безкарність «Слуг Народу»: корупція, шахрайство», опублікований онлайн-виданням «Перший» (Закарпаття) 27 вересня 2020 року у розділі «Новини».

Матеріал був україномовним перекладом допису юристки та політикині Олени Лукаш у її Телеграм-каналі. Сам допис є поширенням допису Рената Кузьміна у тому ж месенджері. У дописі наводяться критичні до партії «Слуга Народу» факти щодо потенційних зловживань, вчинених ними та Президентом України. Допис закінчується запитанням: «Ви ще раз проголосуєте за них на виборах?».

На думку заявників, виданням було порушено вимоги пунктів 6, 9, 10 та 15 Кодексу етики українського журналіста.

10 жовтня 2020 року Комісія звернулася з листом до видання «Перший» з проханням надати коментарі щодо вказаної публікації та зазначених у скарзі аргументів. Відповідь від видання не надійшла, однак станом на 14 жовтня 2020 року публікація була видалена з сайту і була доступна лише у кеші Google.

Відповідні етичні стандарти

Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».

Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».

Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».

Пункт 15 Кодексу етики українського журналіста: «Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики».

Щодо порушень вимог пунктів 6, 9 та 10 Кодексу

Пункт 6 Кодексу відображає у собі вимоги щодо повноти та достовірності подання інформації. Задля того, аби матеріал відповідав вимогам щодо достовірності подання інформації, журналісти та редактори мають проводити ретельну перевірку автентичності кожного факту, що публікується ними. Серед іншого, це означає, що у новинних матеріалах має бути надане посилання на той чи інший факт, про наявність якого стверджується. Вимоги до повноти подання інформації передбачають надання читачеві бекграунду та контексту, які важливо знати для об’єктивної оцінки того чи іншого матеріалу. Пункт 9 Кодексу також додає важливу вимогу щодо неупередженості висвітлення того чи іншого питання у рамках новинного контенту. Насамкінець, пункт 10 Кодексу вимагає збалансованості висвітлення того чи іншого матеріалу шляхом надання слова стороні, що критикується, або ж незалежним експертам, здатним фахово пояснити ту чи іншу ситуацію.

Необхідність дотримання цих стандартів при висвітленні матеріалів, пов’язаних з виборами, є надзвичайно важливою, зважаючи на соціальну роль медіа. Така роль під час виборів полягає у донесенні до виборців суспільно-важливої інформації, яка дозволяє виборцям критично оцінювати та аналізувати висловлювання кандидатів та робити свідомий вибір.

У матеріалі, що є предметом розгляду в рамках цієї справи та за своєю суттю є навіть не журналістським матеріалом, а копією допису іншої людини у соціальній мережі, не дотримано відповідних стандартів. Зокрема, хоча більшість критичних фактів та суджень про членів партії «Слуга Народу», згаданих у дописі у Телеграмі, є відомими для загалу і були достатньо гучними, було б доречним надати посилання на ресурси, де відповідні історії були розкриті більш повно. Окремо варто зазначити, що скріншот, поданий у матеріалі, є неповним, хоча матеріал і містить посилання на оригінал посту в Телеграм-каналі.

Матеріал є дослівним перекладом посту Олени Лукаш у Телеграм-каналі. Журналісти не зробили бодай спроби подати цей пост в рамках історії пов’язаної з потенційним зловживанням повноваженням партійців «Слуги Народу» та Президента України. Окрім того, новина не містить інформації ані про Олену Лукаш – колишню міністерку юстиції часів президентства Віктора Януковича, яка є авторкою процитованого Телеграм-каналу, ані про Рената Кузьміна – колишнього першого заступника Генерального прокурора, а нині народного депутата України від політичної партії «Опозиційна Платформа – За Життя». Ця інформація дозволила б читачеві отримати контекст жорсткої критики однієї політичної сили представником іншої, та могла б змусити задуматися над тим, наскільки можна без перевірки довіряти наданій інформації.

Понад те, видання не збалансувало гостру критику партії «Слуги Народу», яка, серед іншого, полягала у вживанні таких виразів як «чергова нікчемність», «моральний виродок» та «команда корупціонерів, злодіїв, шахраїв і лукавих пройдисвітів». З матеріалу невідомо про те, чи зверталося видання за коментарем або до фракції «Слуги Народу», або до Офісу Президента України задля того аби отримати коментар щодо звинувачень чи їх спростування. Видання також не зробило спроби додати до матеріалу інформацію про попередні спростування відповідних звинувачень. У матеріалі відсутні коментарі незалежних експертів, які могли б ширше подати контекст політичної боротьби на місцевих виборах.

Зважаючи на свідоме нехтування виданням «Перший» власною функцією з перевірки та обробки інформації перед її публікацією, Комісія вважає, що у матеріалі «Безкарність «Слуг Народу»: корупція, шахрайство» допущено порушення вимог пунктів 6, 9 та 10 Кодексу щодо повноти, достовірності, неупередженості та збалансованості подання матеріалу.

Щодо порушень вимог пункту 15 Кодексу

Пункт 15 Кодексу передбачає вимогу до медіа щодо уникнення вживання образливих висловів та ненормативної лексики. Хоча критика політиків є потрібною та припустимою, адже без неї не існуватиме демократичного суспільства, що цінуватиме свободу слова, вона має обмежуватися лексичними рамками.

У матеріалі, що є розглядом цієї справи, вживається вираз «моральний виродок». Комісія розуміє, що автором цього висловлювання в рамках справи є навіть не Олена Лукаш, яка поширила чужий допис, а Ренат Кузьмін. Втім, видання не зробило спроби обмежити доступ до образливих висловів, що містилися у оригінальному дописі, а отже несе відповідальність за їх вживання. Саме тому Комісія дійшла висновку, що вимоги пункту 15 Кодексу були порушені.

Висновок та рекомендації

Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що у матеріалі «Безкарність «Слуг Народу»: корупція, шахрайство», опублікованому онлайн-виданням «Перший» (Закарпаття) 27 вересня 2020 року у розділі «Новини» допущено порушення пунктів 6, 9, 10 та 15 Кодексу етики українського журналіста.

В той же час, окрім порушення низки вимог Кодексу, на яких акцентували свою увагу заявники, аналіз матеріалу, а також відсутність будь-яких згадок про автора оригінального допису, що є народним депутатом від опозиційної фракції, на відміну від Олени Лукаш, яка не є учасницею виборчого процесу, дозволяє говорити про наявність у ньому низки ознак замовності та прихованої агітації, визначених Комісією:

  • метою матеріалу є не поінформувати глядача про важливу та суспільно значущу подію, а виключно підвищити обізнаність та імідж особи;
  • пряма мова або цитування заяви особи складає переважну частину сюжету або публікації;
  • інформаційний привід штучно посилюється присутністю особи;
  • у матеріалі не представлено жодної альтернативної точки зору чи аналізу позиції особи;
  • публікація  чи  сюжет  ґрунтуються  виключно  на  повідомленні  прес-служби  чи  публікації  на  сторінці особи у соціальній мережі, жодних інших джерел, зокрема й щодо наведених фактичних тверджень у сюжеті, не зазначено.

З огляду на характер вчинених порушень, відсутність відповіді зі сторони видання, а також видалення матеріалу з сайту, що може свідчити про визнання вини, Комісія висловлює публічний осуд онлайн-виданню «Перший» (Закарпаття).

Комісія вважає за необхідне наголосити на дотриманні медіа Рекомендацій щодо недопущення необґрунтованих звинувачень у поширенні джинси чи прихованої агітації:

  • журналісти у своїх матеріалах не повинні обмежуватись виключно ретрансляцією політичних обіцянок кандидатів на виборах, а мають критично ставитись до озвучених гасел, перевіряти й аналізувати отримані відомості;
  • матеріали, у яких висвітлено передвиборчі обіцянки кандидата, варто супроводжувати коментарями незалежних експертів щодо їх реалістичності, актуальності тощо;
  • журналістські  матеріали  не  повинні  містити  прямих  закликів  голосувати  чи  не  голосувати  за  того  чи  іншого  кандидата,  або  інших  тверджень,  що  мають  на  меті  спонукати  до  таких  дій (наприклад, позиціонування кандидата як єдиного достойного зайняти пост президента); інакше такий матеріал повинен бути розміщений у окремій рубриці із вказівкою «Передвиборча агітація».

Окрім того, Комісія вкотре рекомендує журналістам і медіа з обережністю використовувати заяви політиків та експертів, оприлюднені на їхніх сторінках у соціальних мережах та в каналах у месенджерах. Інформація, оприлюднена в таких заявах, так само підлягає перевірці, а самі заяви мають піддаватися критичному аналізу. Публікації, цілком побудовані на цитуванні одного допису політика у виборчий період, ризикують стати інструментом ведення політичної боротьби.

 

                       Голова Комісії                                                        Андрій Куликов

 

Доповнення! Після публікації вищезгаданого рішення, 15 жовтня 2020 року Комісія з журналістської етики отримала лист від редакції із поясненнями наступного змісту. 

 

Шановний голово Комісії з журналістської етики, Андрій Куликов!

Стаття на інформаційному сайті Перший.com.ua. «БЕЗКАРНІСТЬ «СЛУГ НАРОДУ»: КОРУПЦІЯ ШАХРАЙСТВО», яка була опублікована 27 вересня 2020 року, не мала на меті дискредитувати партію, про яку йде мова у матеріалі.

У статті подається заява екс-міністра юстиції України, Олени Лукаш. На момент публікації статті на сайті Перший.com.ua., жодної реакції на заяву Лукаш з боку «Слуги Народу» у відкритих джерелах не було.

Стаття на інформаційному сайті Перший.com.ua. «БЕЗКАРНІСТЬ «СЛУГ НАРОДУ»: КОРУПЦІЯ ШАХРАЙСТВО» була видалена з метою уникнення конфліктних ситуацій та будь-яких непорозумінь

 

15 жовтня 2020 року

З повагою, шеф-редактор інформаційного інтернет-видання Перший.com.ua.  

Юрій Бубряк

 

 

Comments

Розділ веб-сайту створено в рамках гранту, наданого ВГО «Комісія з журналістської етики» проектами Ради Європи «Зміцнення свободи слова, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні» та «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні», що імплементуються у рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр.