Щодо публікацій результатів соціологічних опитувань в інтернет-виданні “Рівне.Медіа”

Вирішена
Текст скарги
Звинувачується Інтернет-видання “Рівне.Медіа” (м.Рівне)
Подавач — Коаліцією громадських організацій
Статті кодексу: #6, #9, #11

 

Рішення Комісії з журналістської етики

щодо публікацій результатів соціологічних опитувань

в інтернет-виданні “Рівне.Медіа”

 

 

Обставини справи

1. Протягом вересня-жовтня 2020 року коаліцією громадських організацій, що включає «Комісію журналістської етики», «Платформу прав людини», «Український інститут медіа та комунікації», «StopFake» (Україна) та «Асоціацію «Жінки в медіа» за підтримки Проєкту «ЄС та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» проводиться моніторинг висвітлення у медіа місцевих виборів 2020 року.

2. За результатами моніторингу, проведеного 5-11 вересня 2020 року, 17 вересня 2020 року на розгляд Комісії з журналістської етики для надання оцінки щодо дотримання вимог Кодексу етики українського журналіста було надіслано матеріал “Результати соцопитувань: Віктор Шакирзян лідер електоральних вподобань у Рівному”, опублікований Інтернет-виданням “Рівне.Медіа” (м. Рівне) 10 вересня 2020 року.

3. У матеріалі подається інформація про результати соціологічного опитування серед жителів Рівного та Красилова, де лідером є Віктор Шакирзян. В той же час, у матеріалі вживаються такі вислови як «На початку вересня серед жителів Рівного та Квасилова провели опитування стосовно їх електоральних вподобань. Результати оприлюднив соціолог Роман Микитюк, який не вперше прогнозує результати виборів, зазвичай вони досить точні. Також він має досвід співпраці зі всеукраїнськими соціологічними структурами, як от група «Рейтинг» та TNS» та «Якщо взяти до уваги результати соціологічного дослідження, яке проводили минулого місяця, у Віктора Шакирзяна рейтинг продовжує зростати».

4. На думку заявників, виданням було порушено вимоги пунктів 6, 9 та 11 Кодексу етики українського журналіста.

5. Комісія звернулася з листом до видання «Рівне.Медіа» з проханням надати коментарі щодо вказаної публікації та зазначених у скарзі аргументів. Відповідь від видання надійшла 22 вересня 2020 року. У ній представники видання пояснили, що новина була побудована на аналізі результатів соціологічного дослідження, яке проводили представники соціологічної групи «Вибір», які курує Роман Микитюк. Окрім того, у відповідь на запит Комісії публікацію на сайті було виправлено шляхом додавання до матеріалу посилання на першоджерело результатів опитування.

Відповідне законодавство та етичні стандарти

6. Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».

7. Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».

8. Пункт 11 Кодексу етики українського журналіста: «Не допускається таке вибіркове цитування соціологічних досліджень, яке призводить до викривлення змісту. Журналістські опитування громадян не повинні фабрикуватися з метою отримання наперед визначеного результату».

9. Стаття 50 Виборчого кодексу України:

«1. Підприємства, заклади, установи та організації, що проводять опитування громадської думки, мають право оприлюднювати результати такого опитування, пов’язаного з виборами, з обов’язковим зазначенням часу його проведення, території, яку охоплювало опитування, розміру та способу формування соціологічної вибірки опитаних, методу опитування, точного формулювання питань, можливої статистичної похибки, замовників опитування.

2. Інформаційні агентства, засоби масової інформації у разі поширення результатів опитування громадської думки, пов’язаного з виборами, зобов’язані зазначати повну назву організації, що проводила опитування, замовників опитування, а також інші відомості, зазначені у частині першій цієї статті. Дія положення цієї частини поширюється на випадки поширення засобами масової інформації, інформаційними агентствами результатів опитування громадської думки, пов’язаного з виборами, в мережі Інтернет».

Щодо порушень п. 6 Кодексу

10. Вимоги до повноти та об’єктивності подачі інформації є одними з ключових, яких мають дотримуватися журналісти при підготовці матеріалів з питань, що становлять суспільний інтерес. У передвиборчий період це також включає в себе потребу публікувати повну інформацію про будь-які результати соціологічних опитувань, що оприлюднюється. Виборчий кодекс встановлює чіткі вимоги до поширення таких результатів: має зазначатися повна назва організації, що проводила опитування, замовники опитування, час його проведення, територія, яку охоплювало опитування, розмір та спосіб формування соціологічної вибірки опитаних, метод опитування, точні формулювання питань, можлива статистична похибка.

11. Журналісти видання «Рівне.Медіа» не відобразили у своєму матеріалі усі вказані дані. У останньому абзаці матеріалу йдеться про те, що «До слова, представники соціологічної групи «Вибір» особисто спілкувались із респондентами, методом face-to-face. Загалом за 3 дні опитали 500 мешканців Рівного та Квасилова. Похибка репрезентативності не перевищує 4,4%». Зокрема, вказується те, що опитування проводилося протягом 3 днів, але не зазначено безпосередню дату його проведення – ця інформація є лише у першоджерелі результатів опитування, доданому до матеріалу 22 вересня 2020.

12. Навіть після того, як до матеріалу було внесено зміни, читачу неможливо встановити замовника опитування. Згадка даних про замовника є надзвичайно важливою для оцінки тих чи інших результатів опитувань в передвиборний період – вона дозволяє ретельніше підходити до оцінки достовірності їх результатів.

13. Окрім того, гіперпосилання на джерело, у якому можна було б перевірити достовірність результатів проведеного опитування, з’явилося у матеріалі лише після звернення Комісії. Не надано також і джерела, у якому можна було б перевірити чи насправді зріс рейтинг Віктора Шакирзяна протягом минулого місяця. Зважаючи на це, Комісія вважає, що попри внесення корективів до матеріалу, виданням було допущено порушення п. 6 Кодексу етики українського журналіста щодо повноти поширення інформації.

Щодо порушень п. 9 Кодексу

14. Неупередженість подання інформації слугує запобіжником від створення однобокої картини висвітлення того чи іншого суспільного явища. Втім, декілька прийомів, застосованих журналістами у матеріалі, що є предметом розгляду, свідчать про можливу спрямованість їх дій на підтримку одного з кандидатів, що фігурує у опитуванні.

15. «Відтак, згідно із результатами дослідження, найбільше виборцям нині симпатизує Віктор Шакирзян. Якби вибори міського голови Рівного (Рівненської ОТГ) відбувалися найближчої неділі, за нього свої голоси віддали б 24,8% опитаних мешканців. Якщо взяти до уваги результати соціологічного дослідження, яке проводили минулого місяця, у Віктора Шакирзяна рейтинг продовжує зростати» – у цьому абзаці окрім подання інформації про лідера в опитуваннях міститься оцінка результатів опитування, а також згадується про продовження зростання його рейтингу.

16. Окрім того, у матеріалі згадується, що «Друге місце у рейтингу партій займає партія «Рівне Разом», лідером якої є Віктор Шакирзян. ЇЇ готові підтримати 16,9% респондентів». Це єдиний раз, за винятком опублікованих інфографік, коли у матеріалі згадується зв’язка очільник партії – партія. Також йдеться про те, що «є також і партії, які рівняни підтримують неохоче». Ця оцінка передує поданню факту про те, що за результатами дослідження низка партій не долає виборчого бар’єру.

17. Насамкінець, ще у першому абзаці матеріалу журналісти намагаються додатково наголосити на поважності інформації, що подається. Ім’я соціолога пов’язують з тим, що він досить точно прогнозував результати попередніх виборів та співпрацював з фаховими соціологічними інституціями. Сукупність цієї інформації, перемішування фактів, оцінок та припущень спрямована на переконання читача у лідерстві одного кандидата та його партії над іншими, що, у свою чергу, може свідчити про упередженість авторів матеріалу. Це свідчить про порушення п. 9 Кодексу етики українського журналіста.

Щодо порушень п. 11 Кодексу

18. Комісія наголошувала, що вибірковість цитування може проявлятися не лише у маніпуляціях із поширенням безпосередньо результатів підтримки того чи іншого кандидата, але і у неповному розкритті інформації про особливості проведення самого дослідження. Зазначати повну інформацію, яка стосується соціологічних досліджень, необхідно для того, щоб уникнути  будь-яких  маніпуляцій  та  спотворення  висновків  таких  досліджень,  а  також  щоб  надати  читачам можливість самостійно оцінити результати опитувань та їх надійність.

19. Хоча в матеріалі повно подаються дані про результати інших партій та кандидатів, а заголовок відображає дійсні результати опитування, неповне розкриття інформації про саме опитування, про яке зазначалося вище – а саме відсутність інформації про замовника дослідження, свідчить також і про порушення вимог п. 11 Кодексу етики українського журналіста.

Висновок та рекомендації

20. Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що у матеріалі “Результати соцопитувань: Віктор Шакирзян лідер електоральних вподобань у Рівному”, опублікованому Інтернет-виданням «Рівне.Медіа» (м. Рівне) 10 вересня 2020 року допущено порушення пп. 6, 9 та 11 Кодексу етики українського журналіста.

21. Комісія вітає готовність видання «Рівне.Медіа» до співпраці з метою дотримання стандартів журналістської діяльності та оголошує онлайн-виданню «Рівне.Медіа» дружнє попередження.

22. Також Комісія закликає ретельніше підходити до публікації результатів соціологічних досліджень у передвиборчий період, наголошує на своїх Рекомендаціях щодо поширення інформації про результати соціологічних опитувань та рекомендує медіа:

  • обов’язково зазначати усі дані, пов’язані з опитуванням, яке цитується, відповідно до вимог законодавства;
  • онлайн-медіа  варто  додавати  посилання  безпосередньо  на  результати  дослідження,  оприлюднені на офіційних сайтах компаній, що проводять або замовляють опитування, що, однак, не може замінити виконання вимог, пов’язаних з зазначенням усіх необхідних даних про цитоване опитування;
  • утримуватись від поширення результатів опитування громадської думки, пов’язаного з виборами, протягом останніх двох днів перед днем голосування, а також результатів опитування виборців щодо їхнього волевиявлення під час голосування до його закінчення;
  • утримуватись від цитування результатів соціологічних опитувань, проведених неперевіреними компаніями або такими, що не розкривають усі дані, передбачені законом;
  • не інтерпретувати результати опитувань на користь того чи іншого кандидата, оскільки журналісти в новинних матеріалах повинні утримуватись від власних прогнозів, оцінок чи інших коментарів щодо результатів оприлюднених досліджень;
  • у бекграунді до публікацій щодо кандидатів на виборах інтернет-виданням варто подавати результати кількох опитувань, проведених різними компаніями, якщо вони мають суттєві відмінності (більше статистичної похибки). Не варто посилатись лише на опитування, результати якого є більш сприятливими для кандидата, а за наявності кількох альтернативних опитувань із несуттєвими відмінностями варто надавати перевагу тому, яке проводилося пізніше;
  • залучати  незалежних  експертів  для  тлумачення  результатів  опитувань  громадської  думки  щодо виборів.

 

                                                                                              Голова Комісії                                                                          Андрій Куликов

Comments

Розділ веб-сайту створено в рамках гранту, наданого ВГО «Комісія з журналістської етики» проектами Ради Європи «Зміцнення свободи слова, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні» та «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні», що імплементуються у рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр.