Зустрілися з непрофесійними діями журналістів? Подайте скаргу

Рішення Комісії з журналістської етики щодо публікацій результатів соціологічних опитувань Інтернет-виданням «Новое время»

Вирішена
Текст скарги
Звинувачується Інтернет-видання «Новое время»
Подавач — Коаліція громадських організацій
Статті кодексу: #6, #11, #0
За результатами Незалежного моніторингу парламентських виборів в Україні, що здійснюється за  підтримки проектів Ради Європи «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні» та «Зміцнення свободи слова, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні», що імплементуються у рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр., на розгляд Комісії з журналістської етики надійшла скарга на порушення вимог щодо оприлюднення інформації про результати соціологічних опитувань у низці публікацій онлайн видання «Новое время». Ідеться, зокрема, про такі публікації:
 
“Опитування Рейтингу: У Слуги народу — 50% підтримки, Голос проходить в Раду” від 10 липня 2019 р. (не вказано замовника, територію, яку охоплювало опитування, розмір та спосіб формування соціологічної вибірки опитаних, метод опитування, точне формулювання питань та розмір похибки);
Українці готові провести в Раду п’ять партій, Слуга народу лідирує з великим відривом — опитування від 11 липня 2019 р. (відсутня інформація  про замовника, територію, яку охоплювало опитування, розмір та спосіб формування соціологічної вибірки опитаних, точне формулювання питань та розмір похибки). 
“Партія Голос випереджає Європейську солідарність, Батьківщина замикає прохідну п’ятірку — опитування” від 15 липня 2019 року (відсутня інформація  про замовника, територію, яку охоплювало опитування, спосіб формування соціологічної вибірки опитаних, метод опитування, точне формулювання питань); 
“Опитування КМІС: Підтримка Слуги народу — понад 50%, Сила і Честь обігнала Голос” від 16 липня 2019 року (не вказано територію, яку охоплювало опитування, розмір та спосіб формування соціологічної вибірки опитаних, точне формулювання питань, можливу статистичну похибку).
“Опитування Рейтингу: в Раду проходять п’ять партій, Голос повернув позиції в списку” від 18 липня 2019 року (не вказано час проведення, територія, яку охоплювало опитування, розмір та спосіб формування соціологічної вибірки опитаних, точне формулювання питань, можливу статистичну похибку).
 
У скарзі зазначається, що це може свідчити про порушення вимог Кодексу етики українського журналіста, а саме: статті 6 (повага громадськості на повну та об'єктивну інформацію про факти і події) та статті 11 (не допускається таке вибіркове цитування соціологічних досліджень, яке призводить до викривлення змісту).
З метою забезпечення збалансованого розгляду звернень, Комісія з журналістської етики звернулась до редакції Інтернет-видання з проханням надати коментарі на аргументи, викладені у скарзі. Жодної відповіді від Інтернет-видання Комісія не отримала.
 
Проаналізувавши наведені вище публікації, Комісія не вважає за необхідне розглядати кожну статтю окремо, і бажає навести загальні висновки та рекомендації щодо дотримання вимог повноти та точності при висвітленні у засобах масової інформації про результати соціологічних досліджень. 
Стаття 6 Кодексу етики українського журналіста наголошує, що: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста». Кодекс етики українського журналіста у статті 11 також вимагає не допускати такого вибіркового цитування соціологічних досліджень, яке призводить до викривлення змісту. Вибірковість цитування може проявлятися не лише у маніпуляціях із поширенням безпосередньо результатів підтримки того чи іншого кандидата, але і у неповному розкритті інформації про особливості проведення самого дослідження, наприклад, відсутність інформації щодо часу його проведення, території, яку охоплювало опитування, розміру та способу формування соціологічної вибірки опитаних, методу опитування, точного формулювання питань, можливої статистичної похибки, обов’язковість зазначення яких передбачена законодавством про вибори. 
 
Зазначення повної інформації, що стосується соціологічних досліджень необхідне для того, щоб уникнути будь-яких маніпуляцій та спотворення висновків таких досліджень, а також щоб надати читачам можливість самостійно оцінити результати опитувань та їх надійність.
Аналіз публікацій свідчить про те, що в цілому Інтернет-видання при оприлюдненні результатів соцопитувань публікує посилання на саме дослідження, а також вказує інформацію про період опитування та кількість респондентів. Іноді додаються дані щодо статистичної похибки, метод опитування та/або територія вибірки. Водночас, жодна публікація не містить повного переліку даних. Так, в усіх перелічених статтях відсутня інформація про спосіб формування вибірки опитаних та замовників опитування. Щодо останнього, варто зауважити, що соціологічні кампанії часто самі не оприлюднюють даних про замовників. Зважаючи на важливість цієї інформації для оцінки незалежності отриманих результатів, журналістам варто було б окремо звертати увагу у публікаціях на відсутність даних про замовників дослідження, яке вони цитують.  
Комісія також звертає увагу на важливість уникати однозначних тверджень про (не)проходження тих чи інших партій до парламенту на основі даних соціологічних досліджень, особливо, коли йдеться про партії, чиї результати на межі статистичної похибки. Так, наприклад, у заголовку публікації від 16 липня зазначається, що партія «Сила і честь» обігнала «Голос», а у публікації від 18 липня йдеться про те, що «Голос повернув позиції у списку». Подібні формулювання створюють враження, що змінився рівень підтримки партій протягом певного періоду (дослідження проводилися з розривом в один тиждень), однак, зміна може пояснюватись також тим, що цитовані дослідження проводилися різними соціологічними компаніями (з відмінними методиками і вибіркою). Зважаючи на це, журналістам варто обережніше підходити до оцінки тих чи інших результатів досліджень і давати можливість читачам самим визначати тенденції результатів на основі повної інформації про особливості проведення соціологічних опитувань.  
 
Таким чином, на думку Комісії, Інтернет-видання «Новое время» при оприлюдненні результатів соціологічних досліджень допустило порушення вимог статей 6 та 11 Кодексу етики українського журналіста, а саме – принципів повноти та точності. Водночас, зважаючи на оприлюднення у всіх публікаціях посилань на першоджерела досліджень, а також збалансоване, об’єктивне та неупереджене висвітлення результатів щодо усіх учасників виборчого процесу, Комісія виносить Інтернет-виданню «Новое время» дружнє попередження. 
 
Комісія також закликає журналістів дотримуватись таких рекомендацій при поширенні інформації про результати соціологічних опитувань: 
  1. Обов’язково зазначати усі дані, пов’язані із опитуванням, яке цитується, зокрема: повна назва організації, що проводила опитування; замовники опитування; час проведення; територія, яку охоплювало опитування; розмір та спосіб формування соціологічної вибірки опитаних; метод опитування; точне формулювання питань; можлива статистична похибка.  
  2. Інтернет-ЗМІ варто додавати посилання безпосередньо на результати дослідження, оприлюднені на офіційних веб-сайтах кампаній, що проводять або замовляють опитування. Це, однак, не може замінити виконання вимог п.1 у власних публікаціях.
  3. Утримуватись від поширення результатів опитування громадської думки, пов’язаного з виборами, протягом останніх двох днів перед днем голосування, а також результатів опитування виборців щодо їх волевиявлення під час голосування до його закінчення.
  4. Утримуватись від цитування результатів соціологічних опитувань, проведених неперевіреними компаніями або такими, що не розкривають усі дані, передбачені законом (див. п.1). 
  5. Не інтерпретувати результати опитувань на користь того чи іншого кандидата. Журналісти в новинних матеріалах повинні утримуватись від власних прогнозів, оцінок чи інших коментарів результатів оприлюднених досліджень, зокрема щодо їх причин, наслідків тощо. 
  6. У бекграунді до публікацій щодо кандидатів на виборах Інтернет-виданням варто подавати результати кількох опитувань, проведених різними компаніями, якщо вони мають суттєві відмінності (більше статистичної похибки). Не варто посилатись лише на опитування, результати якого є більш сприятливими для кандидата. За наявності кількох альтернативних опитувань з несуттєвими відмінностями, варто надавати перевагу тому, що проводилось пізніше. 
  7. За необхідності, залучати незалежних експертів для тлумачення результатів опитувань громадської думки щодо виборів.
Comments

Розділ веб-сайту створено в рамках гранту, наданого ВГО «Комісія з журналістської етики» проектами Ради Європи «Зміцнення свободи слова, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні» та «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні», що імплементуються у рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр.