Про об’єктивність журналіста
Комісія з журналістської етики, розглянувши питання відповідності дій журналіста Олега Афоніна під час підготовки статті (матеріалу) «Будет так, как я хочу», опублікованої (ного) у газеті «Київський вісник» 10 квітня 2008 року, Етичному кодексові українського журналіста, констатує порушення журналістом пунктів 6 та 10 Кодексу:
6. Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста.
10. Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.
Комісія вважає, що за обсягом, викладом та важливістю теми публікацію можна вважати спробою журналістського розслідування.
Але професійне журналістське розслідування потребує передусім об’єктивності журналіста під час його проведення. При зіткненні конфліктних точок зору журналіст не може виступати на боці одного з опонентів. Завдання журналіста полягає в іншому – повідомити громадськість про конфлікт, подаючи збалансовано різні думки.
У розумінні Комісії, об’єктивність – це безсторонність журналіста під час збирання інформації, це дієвий пошук ним різних думок, зіставлення конфліктних точок зору для того, щоб громадськість могла отримати повну та об’єктивну інформацію про події.
Розглядаючи питання, Комісія не мала на меті перевірку достовірності наведених у публікації фактів. Керуючись Етичним кодексом, Комісія встановлювала, чи було представлено погляди сторін збалансовано, чи була вислухана кожна зі сторін.
У ході розгляду скарги головного лікаря В.Кравченка члени Комісії відвідали центральну районну лікарню у м. Боярка та зустрілися із заявником, з автором публікації О.Афоніним та директором «Київського вісника» В.Корчаком, а також з основними героями публікації - лікарем В.Матвійчуком та його братом, який фігурує у статті як адвокат потерпілого.
Незважаючи на серйозність звинувачень, висловлених у публікації щодо дій головного лікаря ЦРЛ В.Кравченка, автор публікації О.Афонін не зустрічався з ним як зі стороною, яку критикує. Більше того, він вважає, що в цьому не було жодної потреби, оскільки матеріал готувався на підставі офіційних документів, зокрема, – судових рішень. Керівник видання В.Корчак також вважає, що в зустрічі із В.Кравченком не було потреби, оскільки документи, передані в редакцію В.Матвійчуком, переконливо свідчать про невідповідність головного лікаря В.Кравченка займаній посаді. Під час зустрічі із членами Комісії В.Корчак підтвердив цю позицію і заявив, що редакція послідовно домагатиметься звільнення В.Кравченка як такого, що не відповідає займаній посаді.
Журналіст також обґрунтував своє небажання зустрічатися із протилежною стороною конфлікту практикою Гільдії судових репортерів, які мають, за його словами, право не зустрічатися з особою (стороною), яка може негативно вплинути на думки чи переконання журналіста. Проте насправді таке розуміння не відповідає ні меті цієї Декларації, ні її положенням.
У преамбулі Декларації Гільдії судових репортерів зазначено, що вона приймається журналістами, оскільки: «Нас тривожить насамперед питання престижу професії журналіста. Останнім часом жанр “чорнухи” або поверхового, низькопробного кримінального репортажу витісняє з газетних шпальт і з ефіру кваліфіковані матеріали, зорієнтовані на ідеї правосуддя, що аналізують соціальні та інші причини злочинів. Це становище не відповідає інтересам демократії…».
А пункт 5 цієї Декларації наголошує на вимозі зустрічі з особою, яка критикується: «Будь-яка особа, яка стає об’єктом нашої критики, має право викласти свою точку зору, як правило, до передачі матеріалу до друку чи в ефір. У випадках особливої політичної значущості, коли витікання інформації про майбутню публікацію може загрожувати її долі, ми вважаємо, що маємо право ще раз перевірити відомі нам факти з допомогою непрямих джерел інформації».
Комісія зауважує журналісту Олегу Афоніну, редактору та директору видання «Київський вісник» свідоме порушення етичних норм, передбачених як міжнародним, так і українським законодавством та етичними принципами.
З огляду на вищесказане, Комісія:
засуджує дії журналіста Олега Афоніна, керівництва видання «Київський вісник»;
пропонує редактору газети «Київський вісник» провести для співробітників навчання принципів журналістської етики. Комісія готова сприяти цьому, надавши підручник «Журналістська етика» та забезпечивши участь у такому тренінгу членів Комісії.
Комісія з журналістської етики пропонує редакції газети «Київський вісник» оприлюднити відповідне рішення на шпальтах своєї газети протягом двох тижнів. Якщо редакція з певних причин не опублікує цього рішення, то Комісія звернеться до інших ЗМІ з проханням його оприлюднити.
Голова Комісії з журналістської етики
В.Мостовий
ІНШІ СТАТТІ РОЗДІЛУ
- Про заяву В.Різуна щодо публікації К.Тимків у журналі «Корреспондент» «Степенные люди» від 26 лютого 2010 року
- Щодо заяви С.Качуренка, Ф.Горбаня, В.Ярмоленка та М.Стависького про порушення етичних норм журналістами ТСН у сюжеті про самогубство у Макіївці від 9.ХІ.2009 року
- Щодо заяви І.Беро з приводу публікації у газеті «Вечерние вести» статті Н. Сидорової «Сколько стоит посадить мужа?»
- Про конфлікт інтересів
- Про масове надання редакційних посвідчень не журналістам